Les especies d'aves con nome común en llingua asturiana márquense como NOA. En casu contrariu, conséñase'l nome científicu o de la SEO.
'''Melanocorypha leucoptera ye una especie d'ave paseriforme perteneciente a la familia Alaudidae que vive en Eurasia.
Atópense principalmente n'Asia Central y Rusia suroccidental, nes estepes templaes al oeste del macizu de Altái. Ye parcialmente migratoria, les aves de poblaciones norteñas tienden a movese escontra'l sur y suroeste pel hibiernu, llegando hasta'l Cáucasu y el norte del mar Negru pel oeste, y hasta Turkmenistán y el norte d'Irán pel sur. Les aves del sur son principalmente sedentaries. N'Europa Occidental ye un divagante bien raru.
Ye grande y robustu, polo xeneral 17 a 19 cm de llargor, con un valumbu de 35 cm. Dambos sexos pesen alredor de 44 g. En vuelu, ye inconfundible pol so patrón de les nales sorprendente: coles plumes de vuelu esteriores de color negru y blanques plumes de vuelu internu, y el restu de la nala de color castañu. El so cuerpu ye negru con rayes grises percima y ablancazáu per debaxo. El machu adultu tien una corona de color castañu, pero los sexos son otra manera similares.
Vive nun llugar secu, nes estepes abiertes y llanures . Añera nel suelu, con una puesta de 3-8 güevos per niarada. La so dieta consiste en granes y inseutos mientres la dómina de reproducción. Ye gregariu mientres l'iviernu.
.
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Aves, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Les especies d'aves con nome común en llingua asturiana márquense como NOA. En casu contrariu, conséñase'l nome científicu o de la SEO. '''Melanocorypha leucoptera ye una especie d'ave paseriforme perteneciente a la familia Alaudidae que vive en Eurasia.
An alc'hweder eskell gwenn (liester : alc'hwedered eskell gwenn)[1] a zo ur spesad golvaneged, Alauda leucoptera (Melanocorypha leucoptera kent) an anv skiantel anezhañ.
Anvet e voe Alauda leucoptera (kentanv) da gentañ-penn (e 1811)[2] gant al loenoniour ha louzawour alaman Peter Simon Pallas (1741-1811).
Bevañ a ra diwar c'hreun ha had, hag amprevaned da goulz ar gouennañ.
Kavout a reer ar spesad en un takad hag a ya eus kreisteiz Ukraina da greisteiz-kreiz Rusia, dre gKazakstan[3].
a vo kavet e Wikimedia Commons.
An alc'hweder eskell gwenn (liester : alc'hwedered eskell gwenn) a zo ur spesad golvaneged, Alauda leucoptera (Melanocorypha leucoptera kent) an anv skiantel anezhañ.
Anvet e voe Alauda leucoptera (kentanv) da gentañ-penn (e 1811) gant al loenoniour ha louzawour alaman Peter Simon Pallas (1741-1811).
La calàndria alablanca[1] (Melanocorypha leucoptera) és un ocell de la família dels alàudids (Alaudidae) que habita planures àrides al nord del Kazakhstan i zones limítrofes del sud de Rússia.
La calàndria alablanca (Melanocorypha leucoptera) és un ocell de la família dels alàudids (Alaudidae) que habita planures àrides al nord del Kazakhstan i zones limítrofes del sud de Rússia.
Aderyn a rhywogaeth o adar yw Ehedydd adeinwyn (sy'n enw gwrywaidd; enw lluosog: ehedyddion adeinwyn) a adnabyddir hefyd gyda'i enw gwyddonol Melanocorypha leucoptera; yr enw Saesneg arno yw White-winged lark. Mae'n perthyn i deulu'r ehedydd (Lladin: Alaudidae) sydd yn urdd y Passeriformes.[1] Dyma aderyn sydd i'w gael yng ngwledydd Prydain, ond nid yng Nghymru.
Talfyrir yr enw Lladin yn aml yn M. leucoptera, sef enw'r rhywogaeth.[2] Mae'r rhywogaeth hon i'w chanfod yn Asia ac Ewrop.
Mae'r ehedydd adeinwyn yn perthyn i deulu'r ehedydd (Lladin: Alaudidae). Dyma rai o aelodau eraill y teulu:
Rhestr Wicidata:
rhywogaeth enw tacson delwedd Ehedydd Angola Mirafra angolensis Ehedydd Ash Mirafra ashi Ehedydd coch y Gogledd Mirafra rufa Ehedydd Dupont Chersophilus duponti
,_adult.jpg)
Aderyn a rhywogaeth o adar yw Ehedydd adeinwyn (sy'n enw gwrywaidd; enw lluosog: ehedyddion adeinwyn) a adnabyddir hefyd gyda'i enw gwyddonol Melanocorypha leucoptera; yr enw Saesneg arno yw White-winged lark. Mae'n perthyn i deulu'r ehedydd (Lladin: Alaudidae) sydd yn urdd y Passeriformes. Dyma aderyn sydd i'w gael yng ngwledydd Prydain, ond nid yng Nghymru.
Talfyrir yr enw Lladin yn aml yn M. leucoptera, sef enw'r rhywogaeth. Mae'r rhywogaeth hon i'w chanfod yn Asia ac Ewrop.
Die Weißflügellerche (Alauda leucoptera, Syn.: Melanocorypha leucoptera) ist eine Art aus der Familie der Lerchen. Es werden keine Unterarten unterschieden.
Die Weißflügellerche erreicht eine Körperlänge von 18 Zentimeter. Sie wiegt zwischen 36 und 52 Gramm. Die Flügelspanne beträgt zwischen 33 und 37 Zentimeter. Im Flug ist sie aufgrund der charakteristischen Flügelzeichnung unverwechselbar: Die äußeren Federn der Flügel sind schwarz, die inneren dagegen weiß und der übrige Flügel ist kastanienbraun. Der Körper ist auf der Oberseite grau mit dunklen Längsstrichen. Die Körperunterseite ist weißlich. Die ausgewachsene männliche Weißflügellerche hat eine kastanienbraune Haube, ansonsten gleichen sich die beiden Geschlechter.
Die Weißflügellerche ist ein Brutvogel in der Steppenzone der Zentralpaläarktis. Das Verbreitungsgebiet reicht von der unteren Wolga über den Südwesten der Mongolei bis in den Nordwesten Chinas. In Europa brütet die Art nur in Russland. Der Brutbestand beträgt dort zwischen 20.000 und 65.000 Brutpaare.[2]
Die Art ist ein Kurzstreckenzieher und überwintert im Nordwesten Pakistans und im Norden Irans bis nach Anatolien, im Süden Russlands und in der Ukraine. Gelegentlich gibt es überwinternde Populationen auch an der Schwarzmeerküste Rumäniens und im Norden Griechenlands. Der Zug beginnt im August und währt bis Oktober. Ab März ziehen die Vögel in ihre Brutgebiete zurück.
Die Nahrung besteht überwiegend aus Insekten, im Winter auch aus Sämereien. Während der Brutzeit ist die Weißflügellerche territorial, da die Reviere jedoch klein sind, bilden sich häufig lockere Nestkolonien. Außerhalb der Brutzeit ist die Weißflügellerche ein gesellig lebender Vogel.
Die Weißflügellerche brütet in niedrigen Gras- und Wermutsteppen. Das Nest ist ein gut gedecktes Bodennest aus Grashalmen, das mit feinen Fasern ausgelegt ist. Es wird nur vom Weibchen gebaut. Der Legebeginn ist ab Ende April bis Anfang Mai. Die Gelege umfassen gewöhnlich fünf bis sechs Eier. Die Eier sind spindelförmig, glänzend und sehr variabel gefärbt. Die Brutdauer beträgt zwölf bis dreizehn Tage. Es brütet nur das Weibchen. Die Jungvögel verlassen das Nest nach zehn Tagen. Sie sind zu diesem Zeitpunkt noch unfähig zu fliegen.
Weißflügellerchen brüten ein- bis zweimal pro Jahr. Geht das Nest verloren, legen sie ein Nachgelege.
Lange Zeit wurde angenommen, dass Peter Simon Pallas diese Art im Jahr 1811 als Alauda leucoptera erstbeschrieben hatte. 2013 gab der tschechische Ornithologe Jiří Mlíkovský zu Bedenken, dass diese Autorenschaft gemäß Artikel 80.9 des International Code of Zoological Nomenclature (ICZN 1999) nicht zulässig ist, da Carl Ludwig Hablizl bereits im Jahr 1785 eine korrekte Beschreibung angefertigt hatte.[1]
Die Weißflügellerche (Alauda leucoptera, Syn.: Melanocorypha leucoptera) ist eine Art aus der Familie der Lerchen. Es werden keine Unterarten unterschieden.
Бзудамэху (лат-бз. Melanocorypha leucoptera) — бзухьэгуагуэ лъэпкъщ, унэбзу хэкӀыгъуэщ.
И щхьэшыгур гъуэ-тэхущ, тхыцӀэр гъуабжэ-пшахъуафэщ, кусэ жьгъейхэр хэлъу. И дамэкӀэ къабзийхэм (къабзий пхъашэхэр) я зэхуэдитӀыр хужьщ.
Куэду уащыпэщӀохуэ Урысейм и тафэхэм. Къауъказым и тафэ, къум губгъуэхэм щыгъуалъхьэу хуагъэфащэ.
ЩӀымахуэм Къауъказым щыплъагъунущ жыг хадэхэм, мэз лъапэхэм, сэхуран, гуэдз, щӀэп зыщащӀэ хьэсэхэм, псом хуэмыдэу вэнвеищӀэ зыхалъхьам, апхуэдэуи силос мащӀэ гъунэгъухэм, щхьэлхэм екӀуалӀэ гъуэгу гъунэхэм.
The white-winged lark (Alauda leucoptera) is a species of lark found from southern Ukraine through Kazakhstan to south-central Russia.[2] It is partially migratory, with birds tending to move south in winter. The southernmost birds are mainly resident. It is a very rare vagrant to western Europe.
The current genus name is from the Latin for lark. The specific leucoptera means "white-winged", from leukos, "white", and pteron, "wing".[3] Formerly, the white-winged lark was classified as belonging to the genus Melanocorypha until moved to Alauda in 2014.[4]
This lark with flashing white wing patches is large and robust, usually 17–19 cm in length, with a wingspan of 35 cm. Both sexes weigh about 44 g. In flight, it is unmistakable due to its striking wing pattern: black outer flight feathers, white inner flight feathers, and the rest of the wing chestnut. Its body is dark-streaked grey above and whitish below. The adult male has a chestnut crown, but the sexes are otherwise similar.
Its song is a more melodious version of the Eurasian skylark's.
The white-winged lark lives in dry, open steppe and plains. It nests on the ground, laying three to eight eggs per clutch. Its diet consists of seeds, and insects during the breeding season. It is gregarious during the winter.
Habitat destruction due to ploughing is one of the main threats to the white-winged lark.
Although its population has declined significantly, it is still relatively common, and is not considered to be at risk.[1]
The white-winged lark (Alauda leucoptera) is a species of lark found from southern Ukraine through Kazakhstan to south-central Russia. It is partially migratory, with birds tending to move south in winter. The southernmost birds are mainly resident. It is a very rare vagrant to western Europe.
La Blankflugila alaŭdo (Melanocorypha leucoptera) estas specio de birdo de la familio de Alaŭdedoj, kiu reproduktiĝas en centra Azio, el Kaŭkazo orienten tra mezvarma suda Azio kaj Kazaĥio. Ĝi estas parte migranta, kun birdoj emaj moviĝi suden vintre. La plej sudaj birdoj estas ĉefe loĝantoj. Ĝi estas tre rara vaganto al okcidenta Eŭropo.
Tiu alaŭdedoj estas granda kaj fortika, kaj kun rondoforma kapo, kiel la aliaj membroj de la genro Melanocorypha, kutime ĉirkaŭ 17-19 cm longaj, kun enveguro de 35 cm. Ambaŭ seksoj pezas ĉirkaŭ 44 g. Dumfluge, ĝi estas nekonfuzebla pro ties rimarkinda flugilbildo nome: nigraj eksteraj flugoplumoj, blankaj internaj flugoplumoj kaj la resto de la flugiloj bruna. La blanka parto de la flugiloj nomigas la specion kaj en kutima kaj en scienca nomo ĉar leucoptera signiga en greka “blanka flugilo”. La korpo estas striita grizbruna (grizo kun iomete da blueca nuanco kaj bruna kun ruĝeca nuanco) kaj blankeca sube, kiel multaj aliaj alaŭdoj. La maskla plenkreskulo havas avelkoloran kronon, sed pro la resto ambaŭ seksoj estas similaj. Estas superokula blankeca strio kiu ĉirkaŭas brunecan makulon en malantaŭa vango. Stare videblas la blankega marko de la flugiloj kontraste kun la malhela bruno de suba dorso kaj vosto, kiu havas blankajn eksterajn plumojn.
La Blankflugila alaŭdo loĝas en sekaj, malfermaj stepoj kaj ebenaĵoj. Ĝi nestumas surgrunde, kie la ino demetas 3-8 ovojn ĉiun ovodemetadon. Ties dieto konsistas el semoj, kaj insekto dum la reprodukta sezono. Ĝi estas gregema dum vintro.
Ties kanto estas pli melodia versio de tiu de la kampalaŭdo.
Habitatodetruo pro plugado de novaj kultivejoj estas unu el la ĉefaj minacoj de la Blankflugila alaŭdo. Kvankam ties populacion malpliiĝis draste, ĝi estas ankoraŭ relative komuna, kaj ne estas konsiderata sub risko.[1]
La Blankflugila alaŭdo (Melanocorypha leucoptera) estas specio de birdo de la familio de Alaŭdedoj, kiu reproduktiĝas en centra Azio, el Kaŭkazo orienten tra mezvarma suda Azio kaj Kazaĥio. Ĝi estas parte migranta, kun birdoj emaj moviĝi suden vintre. La plej sudaj birdoj estas ĉefe loĝantoj. Ĝi estas tre rara vaganto al okcidenta Eŭropo.
La calandria aliblanca (Alauda leucoptera) es una especie de ave paseriforme de la familia Alaudidae que vive en Eurasia.
Se encuentran principalmente en Asia Central y Rusia suroccidental, en las estepas templadas al oeste del macizo de Altái. Es parcialmente migratoria, las aves de poblaciones norteñas tienden a desplazarse hacia el sur y suroeste en invierno, llegando hasta el Cáucaso y el norte del mar Negro por el oeste, y hasta Turkmenistán y el norte de Irán por el sur. Las aves del sur son principalmente sedentarias. En Europa Occidental es un divagante muy raro.
Es grande y robusto, por lo general 17 a 19 cm de longitud, con una envergadura de 35 cm. Ambos sexos pesan alrededor de 44 g. En vuelo, es inconfundible por su patrón de las alas sorprendente: con las plumas de vuelo exteriores de color negro y blancas plumas de vuelo interno, y el resto del ala de color castaño. Su cuerpo es negro con rayas grises por encima y blanquecino por debajo. El macho adulto tiene una corona de color castaño, pero los sexos son por lo demás similares.
Vive en lugares secos, en las estepas abiertas y llanuras. Anida en el suelo, con una puesta de 3-8 huevos por nidada. Su dieta consiste en semillas e insectos durante la época de reproducción. Es gregario durante el invierno.
La calandria aliblanca (Alauda leucoptera) es una especie de ave paseriforme de la familia Alaudidae que vive en Eurasia.
Melanocorypha leucoptera Melanocorypha generoko animalia da. Hegaztien barruko Alaudidae familian sailkatua dago.
Melanocorypha leucoptera Melanocorypha generoko animalia da. Hegaztien barruko Alaudidae familian sailkatua dago.
Valkosiipikiuru (Alauda leucoptera) on aasialainen kiurujen heimoon kuuluva varpuslintu.
Linnun pituus on 17–19 cm. Kiurun kokoinen vahvanokkainen lintu, jonka siipi on huomiota herättävän kolmivärinen: etuosa ruskea, käsisiipi ja kyynärsulkien tyvet mustat ja kyynärsiiven ulko-osa valkoinen. Vatsa on valkoinen, rinnassa on tummaa viirutusta, selkäpuoli on harmaanruskea. Seisovalla linulla näkyy siivellä valkea kuvio. Juhlapukuisella koiraalla on punaruskea päälaki ja poski sekä siiven pienet ja keskimmäiset peitinhöyhenet. Naaraalla värit ovat haileat. Laulu muistuttaa kiurun laulua.[2]
Keski-aasialainen laji, joka pesii Kaukasukselta itään Kazakstaniin. Euroopassa pesii 20 000–65 000 paria Venäjän kaakkoisosissa. Se on muuttolintu pesimäalueensa pohjoisosissa ja talvehtii Mustanmeren ja Kaspianmeren ympäristöissä. Lajin kanta on elinvoimainen.[1]
Valkosiipikiuru on tavattu Suomessa toistaiseksi kolmasti: 9.6.1971 Mustasaaressa, 21.–23.6.1999 Kalajoella ja 11.-13.4.2004 Luumäellä.[3]
Viljelysmaat, arot ja muut kuivat seudut. Suosii elinympäristönään korkea- mutta harvakasvuista kasvillisuutta, kutea pujoa. Talvella voi muodostaa suuria parvia, joissa on noin 200 lintua, joskus jopa noin 4 000 yksilöä.[4]
Pesä on hyvin piilotettuna maassa kasvien tai mättään suojassa. Munia on 3–8, tavallisimmin 5 tai 6. Muna painaa 3,23 g. Haudonta-aika on 12–13 päivää ja pääasiassa naaras huolehtii haudonnasta. Molemmat emot huolehtivat poikasista, jotka lähtevät pesästä ennen kuin ovat lentokykyisiä.[4]
Valkosiipikiuru syö kesällä siemeniä sekä hyönteisiä ja muita pieniä selkärangattomia, talvella siemeniä.[4]
Valkosiipikiuru (Alauda leucoptera) on aasialainen kiurujen heimoon kuuluva varpuslintu.
Alauda leucoptera
L'Alouette leucoptère (Alauda leucoptera) est une espèce d'oiseaux passereaux de la famille des Alaudidae.
Cet oiseau fréquente les steppes du Kazakhstan et du sud de la Russie ; son aire d'hivernage s'étend jusqu'à la mer Noire.
De witvleugelleeuwerik (Alauda leucoptera; synoniem: Melanocorypha leucoptera) is een vogel uit de familie van leeuweriken (Alaudidae).
De vogel is 17 tot 19 cm lang en heeft een duidelijk te herkennen markering op de vleugel, die is van boven kastanjebruin, dan loopt door het midden een donkere band tot aan de vleugelpunten is er een zeer brede lichte achterrand op de armpennen. De kop is lichtbruin met een lichte oogstreep. De donkere band is ook zichtbaar op de ondervleugel, die overigens lichtgrijs van kleur is. De vogel lijkt een beetje op het vrouwtje van de sneeuwgors.[2]
Broedt in de centrale, westelijke steppen van de noordelijke Kaspische zee en oostwaarts. Legt vijf à zes gespikkelde eieren van verschillende kleuren, in 12 tot 13 dagen door het vrouwtje uitgebroed. De jongen verlaten het nest voor ze kunnen vliegen.
In de broedtijd insecten, in de winter zaden.
Deze soort wordt voornamelijk aangetroffen in gebieden rond Midden-Azië; van het Oosten van de Kaukasus tot in Kazachstan. Deze vogel is gedeeltelijk een trekvogel, de leeuwerik trekt naar zuidelijke gebieden in de winter, in de zuidelijke landen is hij een standvogel. Het leefgebied bestaat uit open vlaktes met lage vegetaties; grassteppen of op grote hoogtes.
In Europa is hij echter een zeer zeldzame dwaalgast. Deze soort is in Europa slechts te vinden in Oekraïne en het noorden van Roemenië als wintergast. Er zijn geen bevestigde waarnemingen uit Nederland, wel uit de Britse eilanden en Zweden.[3][4]
De witvleugelleeuwerik heeft een vrij groot verspreidingsgebied en daardoor is de kans op de status kwetsbaar (voor uitsterven) gering. De grootte van de populatie werd in 2004 geschat op 60 tot 165 duizend individuen. De soort gaat in aantal achteruit. Echter, het tempo ligt onder de 30% in tien jaar (minder dan 3,5% per jaar). Om deze redenen staat de witvleugelleeuwerik als niet bedreigd op de Rode Lijst van de IUCN.[1]
Bronnen, noten en/of referentiesDe witvleugelleeuwerik (Alauda leucoptera; synoniem: Melanocorypha leucoptera) is een vogel uit de familie van leeuweriken (Alaudidae).
Hvitvingelerke (vitenskapelig navn Melanocorypha leucoptera) er en fugl i slekten Melanocorypha i lerkefamilien.
Arten er delvis en trekkfugl. Om sommeren hekker den på steppene fra Volga østover til Altaj. Om vinteren forlater den de nordøstligste områdene, og mange overvintrer på steppene vest for Volga og i landene sør for Det kaspiske hav. Hvitvingelerke forekommer i Aserbajdsjan, Kina, Iran, Kasakhstan, Mongolia, Russland, Turkmenistan, Ukraina og Usbekistan.
Denne ornitologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den. Hvitvingelerke (vitenskapelig navn Melanocorypha leucoptera) er en fugl i slekten Melanocorypha i lerkefamilien.
Scientìfich: Melanocorypha leucoptera
Piemontèis : ...
Italian : Calandra siberiana
Órdin: ---
Famija: ---
Géner: ---
Àutri nòm an piemontèis: ...
Costo artìcol a l'é mach në sboss. Da finì.
Da finì.
Da finì.
Melanocorypha leucoptera
Multimedia w Wikimedia Commons Skowronek białoskrzydły[4], kalandra białoskrzydła[5] (Alauda leucoptera) – gatunek ptaka z rodziny skowronków (Alaudidae) występujący w Środkowej Azji.
Skowronek białoskrzydły, kalandra białoskrzydła (Alauda leucoptera) – gatunek ptaka z rodziny skowronków (Alaudidae) występujący w Środkowej Azji.
Cechy Gatunek duży, masywny, zwykle około 17-19 cm. długości z rozpiętością skrzydeł sięgającą 35 cm. Masa ciała (u obu płci podobna) wynosi ok. 44 g. Samiec posiada rdzawą czapeczkę oraz pokrywy skrzydłowe. Upierzenie samicy mniej kontrastowe. U obu płci skrzydło barwy kasztanowatej z charakterystycznym białym paskiem na tylnej krawędzi. Gniazdo Ulepione z trawy, schowane wśród roślin na ziemi. Jaja 3-8 jaj wysiadywanych 12 dni. Pożywienie Nasiona i owady. Głos Śpiew podobny do skowronka zwyczajnego, nieco bardziej melodyjny. Ochrona Na terenie Polski gatunek ten jest objęty ścisłą ochroną gatunkową.Vitvingad lärka[2] (Alauda leucoptera) är en lärka som förekommer i Centralasien.[3]
Arten är robust och mäter i genomsnitt 17–19 centimeter och har ett vingspann på cirka 35 centimeter. Båda könen väger som adulta ungefär 44 gram. I flykten är den omisskännlig på grund av dess slående mönster på vingarna med svarta handpennor, vita armpennor och rostbruna fjädertäckare. På undersidan är fjädertäckarna istället gråa. Den vita bakkanten på vingen gör att vingen ser smalvingad ut mot en ljus himmel. Kroppen är streckad i mörky och gråaktig på ovansidan. Könen är lika men den adulta hanen har en ostreckad rostbrun hjässa och rostbruna örontäckare. Dess sång påminner om en mer melodisk sånglärka.
Vitvingad lärka häckar från Kaukasus och österut över de tempererade områdena av södra Asien och Kazakhstan. Delar av populationen är flyttfåglar och flyttar sydväst om vintern. Den övervintrar över ett stort område med stäpp norr och väster om Svarta havet, och mer än 50% av dess globala vinterområden ligger i Europa.[1] De sydvästligaste häckande populationerna, norr om Svarta havet är stannfåglar.
Den är en mycket sällsynt gäst i Västeuropa. I Sverige har den påträffats endast två gånger, 2002 på Gotland och 2010 i Västerbotten.[4]
Pallas beskrev arten som Alauda leucoptera 1811 vilket gett arten dess vetenskapliga artepitet.[5] Gmelin beskrev en fågel redan 1789 under namnet Alauda sibirica vilket förmodligen kan ha varit vitvingad lärka, men detta är oklart och därför används inte detta vetenskapliga namn.[6] Länge placerades den i Melanocorypha tillsammans med den ytligt sett mycket lika och förmodade närmaste släktingen mongollärka. Nyligen utförda genetiska studier visar dock att de förvånande nog inte är nära släkt och att vitvingad lärka snarare står nära sånglärkan i just Alauda.[7] Följaktligen placeras därför arten återigen i detta släkte.
Vitvingad lärka lever på torr, öppen naturstäpp, hedar och slättmark. Den placerar sitt bo på marken och lägger i genomsnitt fem till sex ägg per kull, men kullar på fyra till sju ägg förekommer. Honan ruvar äggen i cirka tolv dagar.[5] Dess föda består av insekter och frön. Under vintern uppträder den i flockar.
Habitatförstöring genom uppodling är en av de främsta hoten mot vitvingad lärka. Trots att populationen har minskat signifikant så är arten fortfarande relativt vanlig och IUCN bedömer den därför inte som hotad utan kategoriserar den som livskraftig (LC).[1] I Europa tros 10.000 till 50.000 par häcka, vilket motsvarar 20.000 till 100.000 vuxna individer. [1] Eftersom Europa utgör cirka 20% av artens utbredningsområde uppskattas världspopulationen mycket preliminärt till 100.000 till 500.000 vuxna individer.[1]
Wikispecies har information om vitvingad lärka.
Wikimedia Commons har media som rör vitvingad lärka.
Vitvingad lärka (Alauda leucoptera) är en lärka som förekommer i Centralasien.
Ak kanatlı toygar (Melanocorypha leucoptera), toygargiller (Alaudidae) familyasına ait bir kuş türüdür.
Boyları yaklaşık 17–19 cm, kanat açıklıkları 35 cm'dir. İki eşeyde yaklaşık 44 gr. ağırlığındadır. Vücutlarının yukarısı koyu-çizgili gri ve aşağısı beyazımsıdır. Erişkin erkeğin kestane rengi tacı vardır ama aksi takdirde iki eşeyde benzerdir.
Yaşam alanları kuru, açık stepler ve ovalardır. Tohumlar ve böceklerle beslenirler. Yerde yaptıkları yuvalarına bir defada 3-8 yumurta bırakırlar. Kışın toplu halde yaşarlar.
Avrupa'dan Kore'ye, güney'de Habeşistan'a kadar yaygındırlar. Bütün Türkiye'de her mevsim görülen yerli kuşlardır. Köy ve şehir kenarlarına ekilmiş arazilerde ve cadde kenarlarında görülürler.
Ak kanatlı toygar (Melanocorypha leucoptera), toygargiller (Alaudidae) familyasına ait bir kuş türüdür.
Птах більший за горобця. Маса тіла 39—48 г, довжина тіла до 18 см, довжина крила 105—126 мм. Самки менші за самців. У дорослого самця в шлюбному вбранні верх голови, покривні пера вух і значна частина верхніх покривних пер крил руді; над оком білувата «брова»; спина сірувата; низ білий, з бурими рисками на боках тулуба і вола; махові пера темно-бурі, по краю внутрішніх першорядних і другорядних махових пер проходить широка біла смуга; хвіст бурий, зовнішня частина крайніх стернових пер біла; дзьоб бурий, біля основи світліший; ноги бурі; у позашлюбному оперенні забарвлений тьмяніше завдяки світлій облямівці на перах. У дорослої самки в шлюбному вбранні верх сірувато-бурий, з темними рисками; верхні покривні пера крил рудуваті; у позашлюбному оперенні сіріша. Вбрання молодого птаха схоже на позашлюбну дорослу самку.[1] В осінньо-зимовий період забарвлення менш яскраве і не таке контрастне.
Від інших жайворонків відрізняється широкою білою смугою на задньому краю крил.
Линяння раз на рік, повне, відбувається в післягніздовий період.
Пісня — високотональні флейтові трелі, подібна до польового жайворонка. Іноді імітує окремі строфи пісень інших птахів; поклик — щебетливе «тррріт». Співає на землі, або (рідше) злітаючи на невелику висоту.
Населяє сухі відкриті степи та рівнини. Ареал простягається від рівнинної частини Дагестану та Ергенів на схід до західних передгір'їв Алтаю і котловини озера Зайсан. На північ у долині Волги до района Саратова, до района Пугачова, Бузулука, Міасу, Челябінську, Омську, озера Чани, звідки межа ареалу опускається до західних перегір'їв Алтаю. На південь в Дагестані до району Махачкали, в Казахстані до північного краю Устюрта, далі на схід південна межа проходить приблизно по 47-й паралелі.[2]
Білокрилий жайворонок тяжіє до не надто густої і невисокої рослинності. На гніздуванні трапляється на солончаках в типчаково-полинових асоціаціях з ділянками голої глини, невеликими ділянками кокпеку (Atriplex canum) і дерновинами ковили, по степах з ковилою Stipa lessigniana на темно-каштанових ґрунтах. Надає перевагу типчаково-полиновим ділянкам на схилах плато. В чорно-полиновому степу трапляється рідше. На пирійних луках і на полях вкрай рідкісний. На прольоті і зимівлі зустрічається як на цілині, так і на орних полях.
Гніздиться окремими парами з кінця квітня — початку травня до початку серпня. Гнізда влаштовує на землі із зелених трав'янистих рослин та полину, лоток вистеляє тонкою травою. Гнізда більші, ніж у польового жайворонка, глибші і краще укриті. Кладки складається з 3—6 (зазвичай з 4-6) яєць. Яйця менші, ніж у степового жайворонка, але схожі за забарвленням: блідо-зеленуваті або блідо-жовтуваті з оливково-бурими, сірими або сірувато-бурими цятками, що утворюють віночок біля тупого кінця. Насиджує самка протягом 12 днів. Поршки починають зустрічатися з кінця травня — червня. У червні — на початку липня буває друга кладка.
Влітку, як і інші жайворонки, живиться переважно комахами. Серед них домінують жуки і прямокрилі. До складу рослинної їжі влітку входить насіння лободових, щавлю та інших рослин. Взимку — насіння Setaria viridis, Carex stenophylla і зелені паростки злаків.
Чисельність в Європі оцінюють в 10—50 тис. пар, світової популяції — близько 50—250 тис. пар. Чисельність виду в цілому скрочується.[3]
Вид занесено до Додатку ІІ Бернської конвенції. Головними загрозами для виду вважають розорювання степів.[3]
Sơn ca cánh trắng, tên khoa học Melanocorypha leucoptera, là một loài chim trong họ Alaudidae.[2]
Alauda leucoptera Pallas, 1811
Синонимы
Белокрылый жаворонок, или белокрылый степной жаворонок[1] (лат. Alauda leucoptera), — вид воробьиных птиц из рода полевых жаворонков (Alauda) семейства жаворонковых (Alaudidae)[2].
Длина птицы 17—19 сантиметров, размах крыльев до 35 сантиметров. Спина жаворонка — серая с бурым оттенком и тёмно-бурыми крапинами; хвост и крылья — тёмно-бурые; верх головы, плечи — рыжие, рыжие также пятна по бокам шеи и надхвостья. Получил своё название благодаря широкой белой полосе на крыльях; белые у жаворонка также полоски по бокам хвоста, грудь и низ туловища. Внешний вид сходен с монгольским жаворонком, однако у последнего есть чёрные пятна по бокам шеи.
Распространён в степной и полупустынной зоне от Нижнего Поволжья до западного Алтая, на юг распространён до озера Балхаш. Птица кочующая, частично перелётная. Зимой встречается на юге европейской части России, по всей степной и лесостепной Украине, в Крыму, на Кавказе, в Закавказье, в северном Иране, залетает даже в Подмосковье и Западную Европу.
Встречается в полынных и типчаковых степях, на солончаках. Гнездится парами в мае — июле, гнездо устраивает на земле, кладёт от 4 до 6 яиц бледно-зелёного или жёлтого цвета в бурую крапинку. В негнездовое время держится стаями. Поёт белокрылый жаворонок, сидя на земле или (реже) взлетая невысоко в воздух. Песня жаворонка представляет собой несложную трель, иногда с подражанием другим птицам. Обычная позывка — протяжный негромкий крик, отчасти напоминающий мяуканье.
Белокрылый жаворонок, или белокрылый степной жаворонок (лат. Alauda leucoptera), — вид воробьиных птиц из рода полевых жаворонков (Alauda) семейства жаворонковых (Alaudidae).
白翅百灵（学名：Melanocorypha leucoptera），是百灵科百灵属的一种，是全面迁徙的候鸟，分布于塞尔维亚、瑞士、土耳其、保加利亚、蒙古国、中国大陆、奥地利、德国、斯洛伐克、英国、黑山、乌克兰、俄罗斯、土库曼斯坦、阿塞拜疆、芬兰、伊朗、乌兹别克斯坦、罗马尼亚、希腊、吉尔吉斯斯坦、波兰、哈萨克斯坦、比利时、马耳他和意大利。该物种的保护状况被评为无危。[2]
白翅百灵的平均体重约44.0克。栖息地包括温带草原、亚热带或热带的（低地）干草原和耕地。该物种的模式产地在西伯利亚Baraba草原Metnichoni。[1]
.jpg){kind=small}
这是一篇與雀形目相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 白翅百灵（学名：Melanocorypha leucoptera），是百灵科百灵属的一种，是全面迁徙的候鸟，分布于塞尔维亚、瑞士、土耳其、保加利亚、蒙古国、中国大陆、奥地利、德国、斯洛伐克、英国、黑山、乌克兰、俄罗斯、土库曼斯坦、阿塞拜疆、芬兰、伊朗、乌兹别克斯坦、罗马尼亚、希腊、吉尔吉斯斯坦、波兰、哈萨克斯坦、比利时、马耳他和意大利。该物种的保护状况被评为无危。
白翅百灵的平均体重约44.0克。栖息地包括温带草原、亚热带或热带的（低地）干草原和耕地。该物种的模式产地在西伯利亚Baraba草原Metnichoni。
.jpg)
