الأسماء في صفحات التنقل
Граки — доволі великі птахи, їх довжина сягає від 44 до 46 см, а розмах крил становить від 81 см і майже до одного метра[2]. Усе тіло грака повністю чорне. Дзьоб у грака середньої довжини, трохи більший, ніж у крука. Трохи менше половини дзьоба грака (ближче до голови) має колір близький до бежевого, решта — темно-сіра. Очі в грака чорні і розташовуються біля самого дзьоба.
Граки живляться тваринною та рослинною їжею, проте головним чином здобувають хробаків та личинок комах. Їх граки знаходять на землі або виколупують дзьобом. Саме тому граки часто тримаються на зораних полях. У містах птахи живляться харчовими відходами, тому часто залишаються на зиму. Грак є корисним птахом для сільського господарства, бо знищує багато комах-шкідників та іноді мишеподібних гризунів.
Граки будують багаторічні гнізда на високих деревах. Часто утворюють колонії з десятків і сотень гнізд. Іноді граки тримаються групами з іншими вороновими. У степу можуть будувати гнізда невисоко від землі, у містах — на опорах ліній електромереж. Будувати нові або ремонтувати старі гнізда граки починають наприкінці березня, холодною весною — пізніше. На початку квітня самиця відкладає 3 — 5 зеленуватих з крапинками яєць розмірами 29×40 мм. Після 18 — 20 діб висиджування вилупляються сліпі та голі граченята. Самиця сидить з ними три тижні, весь цей час самець годує і самку, і пташенят. Оперення формується до 32 — 33 діб віку[3], далі молоді граки залишають гніздо.
Граки разом з іншими представниками ряду воронових мають розумові можливості, вищі не лише серед птахів, а й серед більшості тварин. Численні спостереження доводять, що граки керуються не лише інстинктами, а й інтелектом. Це виявляється у розумінні ними деяких фізичних процесів та вмінні рахувати кількість речей. Так, у одному з досліджень граки не могли дістатися до хробака, який плавав у вузькій високій склянці з водою. Її неможливо було перекинути, тому птахи здогадалися кидати камінці до склянки. Граки швидко зрозуміли, що чим більші камінці будуть у воді, тим швидше підійметься її рівень[4].
У північній частині ареала граки — перелітні птахи, в південній, де нема стійкого снігового покрову, — осілі. Міграції відбуваються навесні у березні та восени у жовтні — листопаді. Невелика популяція є в Нової Зеландії, куди граки були завезені людиною у XIX столітті. Іноді птахи трапляються в Ісландії та на Фарерських островах. Європейська популяція граків нараховує понад 10 мільйонів пар.
В Україні до початку березня зимують граки з півночі, згодом, щонайпізніше до початку квітня, замість них прилітають з півдня перелітні птахи. Відлітають з місць гніздування у жовтні — на початку листопада. Перед перельотами згуртовуються у стаї з кількасот птахів.
Відмінності грака від інших чорних схожих воронових птахів, ареал яких є спільним з граком, є такими:
Слово грак походить від слова гракать (рос.), гракати (цер.-сл.) або граяти (церк.-сл.), тобто каркати. Українська назва — гайворон ( грайворон ), походить від укр. слів гаяти (порівняй із ґава — сіра ворона) і ворон — крук.
Латинська назва, яку дав Карл Лінней у 1758 р., — Corvus frugilegus означає Крук-збирач фруктів. Така назва взята з порівняння граків із мурахами, яке зробив давньоримський поет Овідій у своїх «Метаморфозах».
