Chenopodium glaucum

Nile and Mediterranean regions.

Europe, Mediterranean region, Asia.

Moist waste ground, edges of cultivation.

Annual.

Chenopodium glaucum seems to be fairly uniform in our area: it is an erect plant, the leaves are relatively long, coarsely and fairly acutely dentate, and the inflorescence is predominantly terminal and has a spicate appearance.

Several entities (segregate species, subspecies, varieties, and forms) have been described within the Chenopodium glaucum group. Most of the taxa represent morphological traits of individual or ecological variability and have little or no taxonomic importance. However, several entities are well delimited geographically. The native North American taxon is recognized here as a separate variety.

Chenopodium glaucum is a variable species represented by various forms of little or no taxonomic significance. However, throughout its extremely wide range it is also differentiated into several morphologically intergrading but geographically defined subspecies or microspecies.

Chenopodium amurense Ignatov (Byull. Moskovsk. Obshch. Isp. Prir., Otd. Biol. 91: 111. 1986) was described from the Amur River area of the Russian Far East. This little-known entity clearly belongs to the C. glaucum aggregate (as a species or subspecies), differing from C. glaucum s.str. by having 3-lobed leaves and distinctly spatulate perianth segments. Such plants probably also occur in NE China. It should be noted, however, that 3-lobed leaves are characteristic of the rare hybrid, C. ×schulzeanum Murr (C. glaucum × C. rubrum).

Annual, 5-20(-50) cm, almost glabrous except for the leaves beneath; usually erect to ascending, sometimes procumbent, often much branched especially in basal parts. Leaves somewhat fleshy; blade (0.5-)1-3(-4.5) cm, usually elliptic to ovate, sometimes narrowly elliptic, lanceolate or fairly broadly ovate, mostly coarsely sinuate-serrate to sinuate, sometimes subentire or slightly 3-lobed, usually ± obtuse at apex, variously attenuate at base, green and glabrescent above, glaucous - whitish and densely mealy below except for main veins, sometimes red especially on margins; bracts ± narrowly elliptic, dentate to seldom entire. Inflorescence mostly leafy, axillary and terminal; composed of small, dense glomerules arranged spicately or paniculately. Flowers dimorphic, terminal flowers bisexual, with 3-5 perianth segments and 1-5 stamens; lateral flowers mostly female, with 3 perianth segments and 0 or 1 stamen. Perianth segments free to base, glabrous, obovate, margin broadly membranous, apex ± truncate, back green, swollen in apical part. Stigmas 2, short. Fruits falling with perianth. Pericarp thin, greenish and free or almost so. Seeds vertical in the lateral flowers, horizontal in the terminal ones, reddish to dark brown, 0.9-1.0 mm long, roundish-ovoid, margin rounded; testa sometimes with reticulate striations especially in central parts, minutely pitted.

Herbs annual, 20-40 cm tall. Stem decumbent or diffuse, green or purple-red striate, ribbed. Petiole 5-10 mm; leaf blade oblong-ovate to lanceolate, 2-4 × 0.6-2 cm, fleshy, abaxially gray-white farinose, sometimes slightly reddish purple, adaxially glabrous, base attenuate, margin irregularly erose to dentate (sometimes indistinctly lobed), apex acute or obtuse; midvein prominent, yellow-green. Flowers bisexual and female, usually several per glomerule, arranged on branches in spicate or paniculate inflorescences (and/or in axillary glomerules), these shorter than leaves and interrupted. Perianth segments 3 or 4, light green, narrowly oblong or obovate-lanceolate, less than 1 mm, slightly succulent, usually not farinose, apex usually obtuse. Stamens 1 or 2; filaments not exserted from perianth; anthers globose. Stigmas 2, very short. Utricle protruding from perianth; pericarp yellow-white, membranous. Seed horizontal, oblique, or vertical, dark brown or red-brown, compressed globose, ca. 0.75 mm in diam., pitted, rim margin obtuse. Fl. and fr. May-Oct.

Stems erect to prostrate, branched from base, 0.5-2.5(-4) dm, farinose. Leaves nonaromatic; petiole to 1 cm; blade lanceolate to oblong or ovate, 0.5-4 × 0.3-1.5 cm, base cuneate, margins undulate-dentate, teeth obtuse or acute, apex obtuse or acute, densely farinose, glaucous abaxially. Inflorescences glomerules in terminal or lateral spikes, 5-10 cm; glomerules subglobose, 1.8-2.5 mm diam.; bracts leaflike in inflorescence, elliptic, 0.2-1 × 0.1-0.5 cm, or absent at least in terminal ¹/2 of inflorescence. Flowers: perianth segments 3-4; lobes obovate to oblong, 0.5-0.7 × 0.4-0.5 mm, apex obtuse, rounded, not keeled, covering fruit at maturity; stamen 1; stigmas 2. Utricles ovoid; pericarp nonadherent, smooth. Seeds mostly horizontal, some vertical, margins rounded; vertical seeds ovoid to round, 0.6-1.1 mm diam.; horizontal seeds round, 0.6-1.1 mm diam.; seed coat reddish brown, rugose-punctate. 2n = 18.

Distribution: Europe, except for northernmost and westernmost parts; rare in the Mediterranean and Gulf of Persia area; C and E Asia; introduced in N America and Australia; other races and allied species are in western North America, southern Africa, Australia and New Zealand.

Fl. & Fr. Per.: July-August.

Gardens, roadsides, lake shores. 1800-2500 m.

Fields, vegetable gardens, peripheries of villages, slightly saline-alkaline soils. Fujian, Guangdong, Guangxi, Guizhou, Jiangxi, Yunnan [N and S temperate zones].

Blitum glaucum (Linnaeus) W. D. J. Koch.

Chile Central

Sinisavikka (Chenopodium glaucum) on revonhäntäkasvien heimoon kuuluva yksivuotinen ruoho. Se kasvaa 7–40 senttimetriä korkeaksi ja on väriltään vihreä. Lehdet muistuttavat tammen lehtiä. Sinisavikkaa kasvaa laajalla alueella Euraasiassa ja Pohjois-Amerikan itä- ja keskiosissa. Sitä tavataan erityisesti typekkäillä, multavilla kasvupaikoilla.

De zeegroene ganzenvoet (Chenopodium glaucum) is een eenjarige plant uit de amarantenfamilie (Amaranthaceae). De soort komt van nature voor in Eurazië. Enkele ondersoorten of variëteiten worden in de botanische literatuur beschreven.

Tekening van de zeegroene ganzenvoet.

Komosa sina (Chenopodium glaucum L., właśc. Oxybasis glauca (L.) S. Fuentes & al.) – gatunek rośliny jednorocznej z rodziny szarłatowatych.

Blåmålla (Chenopodium glaucum) är en växtart i familjen amarantväxter.

Загальна біоморфологічна характеристика

Яровий однорічник. Поліморфний вид. Рослина 5-75 см заввишки. Стебло висхідне або розпластане по ґрунту, рідко прямостояче, слаборебристе, зі світлими поздовжніми смужками, зелене або червонувате, сильнорозгалужене від основи. Листки лінійно-ланцетні, подовжено-яйцеподібні або подовжено-ромбічні, в основі клиновидно-звужені, 2-5 см завдовжки, 0,5-2,0 см завширшки, двокольорові, зверху зелені або голубувато-зелені, голі, знизу щільно біломучнисті, з однією добре вираженою жилкою, по краю виїмчасто-зубчасті, рідше майже цілокраї. Квітки двостатеві, зібрані клубочками на кінцях стебла і гілок короткими і густими колосоподібними суцвіттями. Оцвітина гола, 3-5-листна, не прикриває насіння, майже до основи роздільна. Пиляки 0,2 мм завдовжки. Цвіте і плодоносить з липня по вересень. Насіння чорно-бурі, округлі, горизонтальні і вертикальні, 0,8-1,0 мм в діаметрі. Одна рослина утворює до 3000 насінин.

Число хромосом: 2n = 18.

Поширення

Голарктичний широко розповсюджений вид.

Ареал:

• Азія
  • Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Передкавказзя, Дагестан
  • Сибір: Росія — Східний Сибір, Західний Сибір
  • Середня Азія: Казахстан; Таджикистан
  • Монголія: Монголія (можливо натуралізований)
  • Далекий Схід Росії: Росія — Далекий Схід
  • Китай: Фуцзянь, Гуандун, Гуансі, Гуйчжоу, Цзянси, Юньнань
  • Східна Азія: Японія (можливо натуралізований); Корея (можливо натуралізований)
• Європа
  • Північна Європа: Данія; Фінляндія; Швеція; Велика Британія
  • Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія
  • Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Росія — Європейська частина; Україна [вкл. Крим]
  • Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
  • Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія
• Північна Америка
  • Субарктична Америка: Канада — Північно-західні території, Юкон; США — Аляска
  • Східна Канада: Онтаріо, Квебек
  • Західна Канада: Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван
  • Північний Центр США: Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Південна Дакота
  • Північний Захід США: Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг
  • Південий Центр США: Нью-Мексико
  • Південний Захід США: Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта

Широко натуралізований вид в регіонах з помірним кліматом.

Екологія

Переносить засолення. Росте як рудерал на солончаках, по сируватим берегах річок і озер, уздовж доріг, у житла, по сміттєвих місцях.. Віддає перевагу легким ґрунтам — піщаним і перегнійним.

Господарське значення

Бур'ян в посівах і городах, на ріллях.

Захисні заходи: ретельна очистка насіннєвого матеріалу, сівозміни з озимими зерновими, просапними і багаторічними кормовими травами. Рекомендуються рання зяблева оранка і своєчасна весняна обробка ґрунту. На просапних культурах — своєчасна міжрядна обробка ґрунту.

Систематика

Деякі сучасні систематики відносять цей вид до роду Chenopodium і вказують прийнятою назвою Chenopodium glaucum L., в той же час, інші відносять його до роду Oxybasis і вказують прийнятою назвою Oxybasis glauca (L.) S.Fuentes et al., а Chenopodium glaucum вказують як синонім^[3].

Див. також

• Список видів роду Лобода

Примітки

Література

• Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
• Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964 (рос.)
• Корсмо Э. Сорные растения современного земледелия. М.-Л.: гос.изд-во колх.и совх. лит-ры, 1933. 416 с.
• Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
• Сорные растения СССР, т. 2. Ред. Келлер Б. А. Ленинград: АН СССР, 1934. 244 с.
• Vít Bojňanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. The Carpathian Mountains Region. 2007, XXXVII, 1046 p. SBN: 978-1-4020-5361-0 (англ.)
• Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on * Swedish cultivated and utility plants, their names and origin) (швед.)
• Chinese Academy of Sciences. 1959-. Flora reipublicae popularis sinicae (англ.)
• Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands (англ.)
• Erhardt, W. et al. 2002. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 17. Auflage (нім.)
• FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America (англ.)
• Fuentes-Bazan, S. et al. 2012. A novel phylogeny-based generic classification for Chenopodium sensu lato, and a tribal rearrangement of Chenopodioideae (Chenopodiaceae). Willdenowia 42:15. (англ.)
• Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist (англ.)
• Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae (англ.)
• Kingsbury, J. M. 1964. Poisonous plants of the United States and Canada (англ.)
• McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains (англ.)
• Ohwi, J. 1965. Flora of Japan (Engl. ed.) (англ.)
• Scoggan, H. J. 1978—1979. The flora of Canada, 4 vol. (англ.)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. [accepts]. (англ.)
• Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)

Джерела

• Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азіатської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)). Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Процитовано 07.09.2014.
• Ларина С. Ю. Сорные растения. Chenopodium glaucum L. - Марь сизая. [Ларіна С. Ю. Бур'яни. Chenopodium glaucum L. - Лобода сиза.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)). Процитовано 07.09.2014.
• Chenopodium glaucum Linn. 灰绿藜 (Description from Flora of China) [Chenopodium glaucum Linn. 灰绿藜 (Опис від Флора Китаю)]. eFloras.org ((англ.)). Harvard University. Процитовано 25.10.2014.
• Peter Mižík. CHENOPODIUM GLAUCUM L. – merlík sivý / mrlík sivý. Botany.cz ((англ.), (чеськ.)). Процитовано 07.09.2014.

Посилання

• Chenopodium glaucum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• Chenopodium glaucum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Chenopodium glaucum L. на сайті «Плантариум» (рос.)

Chenopodium glaucum là loài thực vật có hoa thuộc họ Dền. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.

Международное научное название

Oxybasis glauca (L.) S.Fuentes, Uotila & Borsch, 2012

Синонимы
Систематика
на Викивидах
Изображения
на Викискладе ITIS 20610EOL 586715GRIN t:404313IPNI 164954-1TPL kew-2717355

Марь сизая (лат. Oxýbasis gláuca, Chenopódium gláucum) — однолетние сорное травянистое растение, вид рода Оксибазис (Oxybasis), выделенного из рода Марь (Chenopodium) семейства Амарантовые (Amaranthaceae).

Ареал

Вид широко распространённый по всему северному полушарию, включая Африку и Северную Америку, встречается в Австралии.

В природных условиях произрастает по сырым местам, на берегах водоёмов и на солончаках, вблизи жилья человека — на мусорных местах и огородах.

Ботаническое описание

Растение с простёртым, приподнимающимся или прямым, часто ветвистым, стеблем высотой до 75 см. Листья очередные, на черешках, вытянутые, у основания клиновидные, с желтовато-зелёной средней жилкой. На нижней стороне листовой пластинки имеется беловато-мучнистый налёт, верхняя сторона чистая, гладкая, зелёного цвета.

Цветки обоеполые с голыми околоцветниками, собраны в короткие плотные колосовидные соцветия. Цветение продолжается с июля по сентябрь.

Семяна округлые, 0,5—0,7 мм в диаметре, с глянцевой поверхностью тёмно-бурого цвета, покрытые плёнчатым легко отделяющимся перикарпием. На одном растении в августе-сентябре вызревает до 3000 семян.

В местах совместного произрастания с марью красной (Chenopodium rubrum) образует гибрид Chenopodium ×schulzeanum обликом схожий с марью красной, но с характерной средней жилкой и мучнистым налётом на нижней стороне листьев.

Хозяйственное значение

Вегетативные части растения поедаются многими видами домашнего скота, в том числе верблюдами.

Литература

• Губанов И. А. и др. 482. Chenopodium glaucum L. — Марь сизая // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т. — М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2003. — Т. 2. Покрытосеменные (двудольные: раздельнолепестные). — С. 95. — ISBN 9-87317-128-9.
• Ильин М. М. Chenopodium glaucum — Марь сизая // Флора СССР : в 30 т. / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 6 / ред. тома Б. К. Шишкин. — С. 52—53. — 956, XXXVI с. — 5200 экз.

Примечания

Это заготовка статьи по ботанике. Вы можете помочь проекту, дополнив её.

Марь сизая (лат. Oxýbasis gláuca, Chenopódium gláucum) — однолетние сорное травянистое растение, вид рода Оксибазис (Oxybasis), выделенного из рода Марь (Chenopodium) семейства Амарантовые (Amaranthaceae).

灰绿藜（学名：Chenopodium glaucum）为苋科藜属的植物。分布在南北半球的温带、台湾岛以及中国大陆的江西、贵州、福建、云南、广东、广西等地，生长于海拔20米至4,600米的地区，一般生长在农田、菜园、村旁及水边等轻度碱的土壤上，目前尚未由人工引种栽培。

ウラジロアカザ（裏白藜、学名：Chenopodium glaucum）は、アカザ科の一年草。