nimet breadcrumb-navigoinnissa
Rajiformes is 'n visorde wat aan die klas Elasmobranchii behoort.
Die volgende families is deel van die orde Rajiformes:
Rajiformes is 'n visorde wat aan die klas Elasmobranchii behoort.
Die volgende families is deel van die orde Rajiformes:
Anacanthobatidae Arhynchobatidae Rajidae RhinobatidaeEls raïformes formen l'ordre que reagrupa totes les rajades amb exclusió de les tremoloses, que fan part d'un ordre a part, el dels Torpediniformes. Aquests peixos d'esquelet cartilaginós són molt aplanats i molt propers als taurons. Talment com els taurons, els raïformes no tenen bufeta natatòria. Segons una anàlisi d'ARN, el tauró gat és el seu més pròxim parent genètic. Les rajades joves s'assemblen molt als taurons.
La majoria de les espècies són vivípares, encara que n'hi ha algunes que ponen llurs ous embolcats dins una càpsula còrnia.[3]
Són generalment carnívors, tot i que n'hi ha espècies que filtren l'aigua per nodrir-se de plàncton.[3]
N'hi ha espècies d'aigua dolça, d'aigua salobre i marines.[1]
Els raïformes formen l'ordre que reagrupa totes les rajades amb exclusió de les tremoloses, que fan part d'un ordre a part, el dels Torpediniformes. Aquests peixos d'esquelet cartilaginós són molt aplanats i molt propers als taurons. Talment com els taurons, els raïformes no tenen bufeta natatòria. Segons una anàlisi d'ARN, el tauró gat és el seu més pròxim parent genètic. Les rajades joves s'assemblen molt als taurons.
Praví rejnoci (Rajiformes) jsou řád paryb z nadřádu rejnoků. Tento řád zahrnuje dvanáct čeledí s 665 druhy.[1]
Obrázky, zvuky či videa k tématu Praví rejnoci ve Wikimedia Commons
Praví rejnoci (Rajiformes) jsou řád paryb z nadřádu rejnoků. Tento řád zahrnuje dvanáct čeledí s 665 druhy.
In die Ordnung der Rajiformes werden je nach Autor eine bis vier rezente Familien der Rochen vereinigt. Die Systematik der Rochen ist stark umstritten und ständigen Revisionen ausgesetzt.
Die Rajiformes besitzen einen abgeflachten Rumpf und vergrößerte Brustflossen, die, außer bei den Geigenrochen (Rhinobatidae), von der Seite des Kopfes bis zum Schwanzstiel reichen. Eine Afterflosse fehlt immer, Schwanz- und Rückenflossen sind bei einigen Familien noch vorhanden, bei anderen nicht. Augen und Kiemenöffnungen befinden sich auf der Oberseite.
Die Zuordnung der fossilen Familie der Cyclobatidae zu den Rajiformes wird nicht von allen Autoren gleichermaßen anerkannt und einige sehen in der Gattung Ostarriraja aus dem Miozän von Oberösterreich den ältesten unzweifelhaften Beleg für einen Vertreter der Ordnung, von dem mehr als nur einige Einzelzähne erhalten sind.[2]
In die Ordnung der Rajiformes werden je nach Autor eine bis vier rezente Familien der Rochen vereinigt. Die Systematik der Rochen ist stark umstritten und ständigen Revisionen ausgesetzt.
Tekst üüb Öömrang Rajiformes san en order faan fasker an hiar tu't klas faan a graselfasker (Chondrichthyes).
Rajiformes san en order faan fasker an hiar tu't klas faan a graselfasker (Chondrichthyes).
Raže (Rajiformes) su rušljoribe, ribe sa hrskavičavim skeletom, koje se odlikuju veoma spljoštenim tijelom u leđno-trbušnom pravcu i proširenim grudnim perajima koja leže sasvim sa strana tijela čime doprinose da tijelo izgleda još šire. Imaju oblik lista ili ploče u obliku romba pa se često popularno nazivaju morski listovi. Kreću se talasastim pokretima grudnih peraja i slabo su pokretne tako da veći dio vremena provode zarivene u pijesak na morskom dnu. Rep im je jako sužen tako da kod većine vrsta liči na bič, a leđno peraje je postavljeno sasvim unazad.
Gornja površina tijela je tamnije pigmentisana i prilagođena boji okoline, dok je donja strana svjetlija jer ne sadrži pigmente. Na gornjoj, leđnoj strani nalaze se oči i spirakulum, a na trbušnoj su usni otvor, nosni otvori i škržni prorezi.
Neke vrste raža na leđima ili na repu imaju otrovnu bodlju koja služi za odbranu. Druge vrste posjeduju električni organ koji može izazvati prilično snažan električni udar na eventualnog napadača.
Mogu polagati jaja, koja su zaštićena čvrstom ljuskom ili roditi živa mladunčad (viviparnost).[1]
Red raža obuhvata porodice od kojih su najznačajnije:
Raže (Rajiformes) su rušljoribe, ribe sa hrskavičavim skeletom, koje se odlikuju veoma spljoštenim tijelom u leđno-trbušnom pravcu i proširenim grudnim perajima koja leže sasvim sa strana tijela čime doprinose da tijelo izgleda još šire. Imaju oblik lista ili ploče u obliku romba pa se često popularno nazivaju morski listovi. Kreću se talasastim pokretima grudnih peraja i slabo su pokretne tako da veći dio vremena provode zarivene u pijesak na morskom dnu. Rep im je jako sužen tako da kod većine vrsta liči na bič, a leđno peraje je postavljeno sasvim unazad.
Gornja površina tijela je tamnije pigmentisana i prilagođena boji okoline, dok je donja strana svjetlija jer ne sadrži pigmente. Na gornjoj, leđnoj strani nalaze se oči i spirakulum, a na trbušnoj su usni otvor, nosni otvori i škržni prorezi.
Neke vrste raža na leđima ili na repu imaju otrovnu bodlju koja služi za odbranu. Druge vrste posjeduju električni organ koji može izazvati prilično snažan električni udar na eventualnog napadača.
Mogu polagati jaja, koja su zaštićena čvrstom ljuskom ili roditi živa mladunčad (viviparnost).
Rajiformes /ˈrædʒɪfɔːrmiːz/ is one of the four orders in the superorder Batoidea, flattened cartilaginous fishes related to sharks. Rajiforms are distinguished by the presence of greatly enlarged pectoral fins, which reach as far forward as the sides of the head, with a generally flattened body. The undulatory pectoral fin motion diagnostic to this taxon is known as rajiform locomotion. The eyes and spiracles are located on the upper surface of the head and the gill slits are on the underside of the body. Most species give birth to live young, although some lay eggs enclosed in a horny capsule ("mermaid's purse").
Rajoids typically have a dorsoventrally flattened body. The snout is slender and pointed and the wide mouth, often covered with a fleshy nasal flap, is on the underside of the head. The eyes and well-developed spiracles are located on the top of the head. In most species, the spiracles are large and are the main means of drawing water in for respiration. There is no nictitating membrane and the cornea is continuous, with the skin surrounding the eyes. The gill slits are on the ventral surface just behind the head. The front few vertebrae are fused into a synarcual and this either articulates with the bones of the well-developed pectoral girdle or is fused to them, the suprascapulae uniting above the vertebral column.[2] Most species have enlarged, thorn-like dermal denticles on their skin, often with a row of large denticles along the spine.[3]
The pectoral fins are large, but not clearly demarcated from the body, and together with the body are known as the disc. They start from the side of the head in front of the gill openings and end at the caudal peduncle. There are up to two dorsal fins but no anal fin. A slender tail is clearly demarcated from the disc. The caudal fin varies in size between species and the rays have a whip-like tail with no caudal fin.[3]
Species of the order Rajiformes are found throughout the world's oceans, from Arctic to Antarctic waters, and from shallow coastal shelves to open seas and abyssal regions. A few are found in rivers and some in estuaries, but most are marine, living near the sea bed at depths down to 3,000 m (9,800 ft) or more.[3]
Four extant and five extinct families of rajoid have been described:[4][5][6]
Formerly, some Rhinopristiforms were also included.
The smooth skates, the Anacanthobatidae, contain a single genus, Anacanthobatis, of about 10 species. They are small fish living on the continental slopes of tropical and subtropical waters, and are native to Natal, South Africa, tropical West Africa, and Taiwan. Smooth skates have a filament extending from a rounded protuberance on the snout. Both the dorsal and ventral surfaces are smooth and have no dermal denticles. The tail is slender and a little shorter than the body. No dorsal fins are present and the caudal fin is small and membranous.[7]
The skate family Rajidae contains 14 genera and around 200 species. They are found worldwide, but are relatively uncommon near coral reefs and in shallow tropical seas. A few species occur in brackish water. The disc shape is rhomboidal, and the tail long. Two dorsal fins are found and the caudal fin is much reduced. The pelvic fins have two lobes. Most species have rough skins with dermal denticles which are especially obvious along the spine. The eggs are laid in a protective hard case with string-like elongations at the four corners.[8]
The extinct families Sclerorhynchidae and Ptychotrygonidae had long, serrated rostrums very similar to those of extant sawsharks and sawfishes, and their relation to them has been debated. A 2004 study found sawsharks to actually be the most basal of batoids rather than true sharks, with the order Sclerorhynchiformes containing Sclerorhynchidae and Ischyrhizidae and forming a sister group to sawfish and all other rays, with the clade containing sawsharks and rays being coined Pristiorajea.[9][10] However, further studies have affirmed that sawsharks are true sharks and a member of Selachimorpha. Later studies have instead found Sclerorhynchiformes to form a sister group to Rajidae, and thus downgraded it to being the suborder Sclerorhynchoidei of the order Rajiformes.[6][11][12][13]
In most rajoids, water for breathing is taken in through the spiracles rather than through the mouth and exits through the gill slits. Most species swim by undulating their enlarged pectoral fins, but the guitarfish propel themselves through the water with sideways movements of their tail and caudal fin. Most species are carnivores, feeding on molluscs and other invertebrates on the sea bed, and small fish, but the manta ray feeds on plankton sieved out of the water as it swims by its wide open mouth. Some species are viviparous, others ovoviviparous (both giving birth to live young), but the skates lay eggs in horny cases known as mermaid's purses. Most species are benthic, resting on the sandy or muddy sea bed, sometimes undulating their pectoral fins to stir up sediment and bury themselves shallowly. Others, like the manta ray, are pelagic, and continually cruise the ocean.[3]
Rajiformes /ˈrædʒɪfɔːrmiːz/ is one of the four orders in the superorder Batoidea, flattened cartilaginous fishes related to sharks. Rajiforms are distinguished by the presence of greatly enlarged pectoral fins, which reach as far forward as the sides of the head, with a generally flattened body. The undulatory pectoral fin motion diagnostic to this taxon is known as rajiform locomotion. The eyes and spiracles are located on the upper surface of the head and the gill slits are on the underside of the body. Most species give birth to live young, although some lay eggs enclosed in a horny capsule ("mermaid's purse").
Los rajiformes o rayiformes (Rajiformes) son un orden de peces cartilaginosos del superorden Batoidea; estrechamente emparentados con los tiburones, comparten con ellos la estructura general del esqueleto, el número y tipo de aletas y la morfología de las hendiduras branquiales; se distinguen por la posición ventral de estas últimas y por la forma aplanada del cuerpo, en el que las aletas pectorales se unen al tronco formando un "disco".
Hendiduras branquiales ventrales anterior de las aletas pectorales muy ancha y unida a los lados de la cabeza, por delante de las aberturas branquiales; aleta anal ausente; ojos y espiráculos en la superficie dorsal, vértebras anteriores fusionadas; suprascapulares de la cintura escapular unidos dorsalmente por encima de la columna vertebral y articulados con las vértebras fusionadas; membrana nictitante ausente, córnea unida directamente a la piel alrededor de los ojos; cuerpo, en general, muy deprimido, en la mayoría las mandíbulas son proyectables y los dientes aplanados; el agua para respirar ingresa principalmente a través de los espiráculos en vez de por la boca (a excepción de aquellos que no viven en el fondo), la mayoría son vivíparas y dan a luz a crías vivas (algunas ponen huevos envueltos en una cápsula córnea), el hocico puede funcionar como un órgano electrorreceptor (lo que puede ser cierto para todos los elasmobranquios).
Sólo dos familias de rayas poseen un aguijón venenoso, ubicado en el primer tercio de la cola. Su punta es sumamente afilada y tiene los lados aserrados y se ha llegado a definir como "un estilete colocado sobre un látigo". El aguijón es reemplazado por otro cada cierto tiempo y eso explica por qué algunas rayas presentan dos o tres aguijones. El veneno es producido por un tejido glandular situado en dos surcos paralelos ubicados detrás del aguijón que suele ser proporcional al tamaño de la raya. En la raya australiana, que llega a medir dos metros de punta a punta de las aletas y pesar 34 kg, el aguijón alcanza 30 cm de longitud. En el caso de los seres humanos el veneno no llega a ser mortal, sin embargo dicha premisa no siempre se cumple y, tal vez el caso más conocido sea el de Steve Irwin "el cazador de cocodrilos", quien murió al ser picado por un pez raya en el corazón mientras filmaba un documental para su hija Bindy bajo el mar en Queensland, Australia.
Estos animales nacen cerca del litoral, y a medida que crecen, se van metiendo en aguas más profundas, especialmente, en invierno.
Solamente en la parte posterior una fina cola, terminada con una aleta central y dos pequeñas laterales, rompe la monotonía del conjunto. Las hay de tamaños muy diversos y algunas tienen veneno en diversas partes del cuerpo o en la cola, lo que supone un peligro para quienes las capturan.
Los rajiformes o rayiformes (Rajiformes) son un orden de peces cartilaginosos del superorden Batoidea; estrechamente emparentados con los tiburones, comparten con ellos la estructura general del esqueleto, el número y tipo de aletas y la morfología de las hendiduras branquiales; se distinguen por la posición ventral de estas últimas y por la forma aplanada del cuerpo, en el que las aletas pectorales se unen al tronco formando un "disco".
Rajiformes Batoidea superordena osatzen duten lau ordenetako bat da, marrazoen senideak diren arrain kartilaginosoez osaturik.
Rajiformes mundu osoko ozeanoetan bizi dira, Artikotik Antartikoraino, kostaldetatik eremu abisaleraino. Batzuk ibai eta estuarioetan bizi arren, gehienak ur gazikoak dira.[1]
Rajiformes Batoidea superordena osatzen duten lau ordenetako bat da, marrazoen senideak diren arrain kartilaginosoez osaturik.
Rauskukalat (Rajiformes) on rustokalalahko, jonka heimot ja lajit esiintyvät pääasiassa valtamerissä.
Rauskukaloihin kuuluvien heimojen määristä on useita erilaisia näkemyksiä. Eräiden tutkijoiden mukaan kaikki heimot kuuluvat rauskukalojen lahkoon, kun taas toisten tutkijoiden mukaan lahkoja on viisi tai kuusi. Joseph S. Nelsonin teoksessa Fishes of the World vuodelta 2006 katsotaan ruskukaloihin kuuluvaksi neljä heimoa, jotka ovat rauskut (Rajidae), kitararauskut (Rhinobatidae), Rhinidae ja Rhynchobatidae.[2][3][4]
Rauskukaloille on tyypillistä litteä ruumis sekä suuret rintaevät. Pyrstö on kapea ja melkein piiskamainen ja pienet selkäevät sijaitsevat lähellä pyrstöä. Kidusaukkoja on viisi ja ne sijaitsevat pään alapuolella. Silmien takana on suurikokoiset ruiskureiät, joista rauskukalat ottavat hengitysvetensä. Hampaat ovat litteät ja lajit voivat työntää leukansa ulopäin. Rauskukalalajit ovat joko ovovivipaarisia eli synnyttävät eläviä poikasia tai ovipaarisia, jolloin naaraat munivat kovakuorisia ja piikkisiä munakoteloita.[5][4][6]
Rauskukalat (Rajiformes) on rustokalalahko, jonka heimot ja lajit esiintyvät pääasiassa valtamerissä.
Les Rajiformes constituent un ordre de raies.
Ce sont des poissons cartilagineux, sans vessie natatoire. Ils sont très plats mais apparentés aux requins. Les jeunes raies ressemblent beaucoup aux jeunes requins. Les poissons-scie leur sont génétiquement proches.
Le terme « raie » dérive du latin raia, terme qui désignait ce type de poisson[1].
Selon World Register of Marine Species (11 mars 2016)[2] :
Selon FishBase (13 avril 2014)[3] :
Selon ITIS (13 avril 2014)[4] :
Les paléontologues comptent parmi les premières espèces de raies connues, ayant vécu au début du Crétacé supérieur (il y a près de 100 millions d'années), Cyclobatis (Egerton, 1844) et Rajorhina expansa (Davis, 1887), classées dans l'ordre des Rajiformes, dont les fossiles, en très bon état de conservation, ont été découverts dans les couches à poissons du Mont-Liban[5].
Raja clavata, une Rajidae
Fossile de Cyclobatis oligodactylus, Mim Museum
Les Rajiformes constituent un ordre de raies.
Ce sont des poissons cartilagineux, sans vessie natatoire. Ils sont très plats mais apparentés aux requins. Les jeunes raies ressemblent beaucoup aux jeunes requins. Les poissons-scie leur sont génétiquement proches.
Le terme « raie » dérive du latin raia, terme qui désignait ce type de poisson.
A dos raiformes (Rajiformes) é unha orde de peixes cartilaxinosos da superorde dos batoideos (Batoidea) que agrupa todas as raias, con exclusión das estrugas, que forman parte da orde dos torpediniformes (Torpediniformes).
Estreitamente emparentadas cos tiburóns, comparten con eles a estrutura xeral do esqueleto, o número e tipo de aletas e a morfoloxía das fendeduras branquias, distinguíndose pola posición ventral destas últimas e pola forma aplanada do corpo, no que as aletas pectorais únense ao tronco formando unha especie de "disco".
Só dúas familias de raias posúen un aguillón velenoso, situado no primeiro terzo da cola. A súa punta é moi afiada e ten os lados serrados, chegándose a definir como "un estilete colocado sobre un látego". O aguillón substitúese por outro cada certo tempo e iso explica por que algunhas raias presentan dous ou tres ferretes.
O veleno prodúcese nun tecido glandular situado en dous sucos paralelos que están detrás do aguillón, que adoita ser proporcional ao tamaño da raia.
Para os seres humanos o veleno non chega a ser mortal.
A clasificación dos raiformes está actualmente en discusión.
Gnathostomata └─o Chondrichthyes ├─o Holocephali ou Bradyodonti │ └─o Chimaeriformes └─o Elasmobranchii └─o Neoselachii ├─o Galeomorphii ou Galea │ ├─o Orectolobiformes │ └─o │ ├─o Lamniformes │ └─o Carcharhiniformes └─o Squalea └─o Batoidea ou Batidoidimorpha ├─o Torpediniformes ├─o Myliobatiformes └─o Rajiformes
A dos raiformes (Rajiformes) é unha orde de peixes cartilaxinosos da superorde dos batoideos (Batoidea) que agrupa todas as raias, con exclusión das estrugas, que forman parte da orde dos torpediniformes (Torpediniformes).
Estreitamente emparentadas cos tiburóns, comparten con eles a estrutura xeral do esqueleto, o número e tipo de aletas e a morfoloxía das fendeduras branquias, distinguíndose pola posición ventral destas últimas e pola forma aplanada do corpo, no que as aletas pectorais únense ao tronco formando unha especie de "disco".
Ražovke (lat. Rajiformes) su ribe sa hrskavičastim kosturom, kojima je značajka jako spljošteno tijelo u leđno-trbušnom pravcu i proširene prsne peraje koja leže sasvim sa strana tijela čime doprinose da tijelo izgleda još šire. Imaju oblik lista ili ploče u obliku romba pa se često popularno nazivaju morski listovi. Kreću se valovitim pokretima grudnih peraja. Neke vrste su slabo pokretne tako da veći dio vremena provode zakopane u pijesak na morskom dnu. Rep im je jako sužen tako da kod većine vrsta liči na bič, a leđne peraje su postavljene sasvim unazad.
Gornja površina tijela je tamnije pigmentirana i prilagođena boji okoline, dok je donja strana svjetlija jer ne sadrži pigmente. Na gornjoj, leđnoj strani nalaze se oči i spirakulum, a na trbušnoj su usni otvor, nosni otvori i škržni prorezi.
Neke vrste pravih raža na leđima ili na repu imaju otrovnu bodlju koja služi za obranu. Druge vrste posjeduju električni organ koji može izazvati prilično snažan električni udar, što im služi kako za lov, tako i za obranu.
Pojedine vrste polažu jaja, koja su zaštićena čvstom ljuskom ili druge vrste kote žive mladunce koja se iz jaja legu unutar roditelja (ovoviviparnost).
Ražovke pripadaju infrarazredu poligača (Batoidea). Red se sastoji se od dviju porodica koje čine ovaj red, to su prave raže i ražopsi, dok su drhtulje, leptirice, golubovke i žutulje zajedno sa ražovkama predtavnici poligača. Red ražovki dijeli se na porodice:
U ražovke ne spadaju:
Ražovke (lat. Rajiformes) su ribe sa hrskavičastim kosturom, kojima je značajka jako spljošteno tijelo u leđno-trbušnom pravcu i proširene prsne peraje koja leže sasvim sa strana tijela čime doprinose da tijelo izgleda još šire. Imaju oblik lista ili ploče u obliku romba pa se često popularno nazivaju morski listovi. Kreću se valovitim pokretima grudnih peraja. Neke vrste su slabo pokretne tako da veći dio vremena provode zakopane u pijesak na morskom dnu. Rep im je jako sužen tako da kod većine vrsta liči na bič, a leđne peraje su postavljene sasvim unazad.
Gornja površina tijela je tamnije pigmentirana i prilagođena boji okoline, dok je donja strana svjetlija jer ne sadrži pigmente. Na gornjoj, leđnoj strani nalaze se oči i spirakulum, a na trbušnoj su usni otvor, nosni otvori i škržni prorezi.
Neke vrste pravih raža na leđima ili na repu imaju otrovnu bodlju koja služi za obranu. Druge vrste posjeduju električni organ koji može izazvati prilično snažan električni udar, što im služi kako za lov, tako i za obranu.
Pojedine vrste polažu jaja, koja su zaštićena čvstom ljuskom ili druge vrste kote žive mladunce koja se iz jaja legu unutar roditelja (ovoviviparnost).
Skötur (fræðiheiti: Rajiformes) eru ættbálkur flatra brjóskfiska skyldar hákörlum. Einkenni á skötum eru breið börð sem líkjast vængjum þegar þær synda.
I raiformi (Rajiformes), detti comunemente razze, sono un ordine della classe dei pesci cartilaginei.[1]
Fra i pesci cartilaginei, i raiformi sono i più singolari, ma la loro classificazione risulta difficoltosa ed è oggetto di un dibattito scientifico.
La loro conformazione è profondamente modificata, dando luogo a evidenti forme di specializzazione. Sono pesci dal corpo depresso, con le pinne pettorali unite al tronco in una singolare struttura che prende il nome di "disco"[2], sviluppata in larghezza e di forma che può essere a cuneo, ovale, circolare o triangolare. I caratteri generali delle principali famiglie sono facili da distinguere ma le singole specie sono spesso estremamente simili e difficili da riconoscere.
Alcuni gruppi di squali, in particolare gli Squatinidi[3], presentano anch'essi ampie pinne pettorali che ricordano il disco tipico delle razze ma si distinguono da esse per la presenza di fessure branchiali ai lati del capo.
Nelle razze, le cinque o sei paia di branchie sono situate invece in posizione ventrale. In molte specie il capo fa parte del disco, mentre in altre la testa è distinta e le pinne pettorali vi si raccodano.
Nelle razze bentoniche, cioè diffuse sui fondali, gli occhi e gli spiracoli sono solitamente disposti sulla sommità del capo. In alcune specie abissali di Torpedinoidei, gli occhi sono coperti da uno strato cutaneo e si distinguono a malapena.
Caratteristiche utili all'identificazione delle diverse razze sono il prolungamento del muso a sega, la presenza di organi elettrici, pinne pelviche allargate e unite in forma di disco, protuberanze lobate o la presenza di un corno sul muso. I sessi sono distinguibili in modo precoce.
Gli pterigopodi maschili sono importanti ai fini dell'identificazione in quanto variano non solo tra le famiglie ma anche da specie a specie e sono utilizzati per distinguere specie simili e valutare i rapporti filogenetici tra generi e specie. La cute, che in molte razze è spessa, si presenta liscia e rivestita da un muco scivoloso oppure protetta da robusti tubercoli ossei o spine, la cui dimensione, forma e posizione è un altro metodo per distinguere famiglie e specie.
Con oltre metà delle specie di lunghezza superiore a 50 cm[4] le razze sono tra i pesci di maggiori dimensione. La coda, che spesso è danneggiata, varia di lunghezza anche tra individui conspecifici e gli studiosi preferiscono esprimere le dimensioni in larghezza.
Agli estremi abbiamo le mante giganti, che toccano e superano la larghezza di 6,7-7,2 metri e i Narkidi, di lunghezza inferiore ai 10 cm e del peso inferiore ai 500 g. I pesci sega variano da 1,4 a 7,6 m di lunghezza e i Rajidi (280 specie circa) variano da 20 a 2,5 cm di lunghezza.
Le conoscenze sulla tassonomia delle razze progrediscono con lentezza. Nelle profondità oceaniche, in particolare nell'Indopacifico, si celano molte specie sconosciute: negli ultimi 20 anni ne sono state scoperte 72[5].
Le razze che vivono presso le coste vengono spesso identificate in modo erroneo e devono essere studiate più a fondo. Gli adulti sono sovente troppo voluminosi e pesanti per esser raccolti, conservati e trasportati in modo adeguato e richiedono enormi spazi nei musei. Nel XIX secolo, quando furono descritte molte di queste specie, gli scienziati ricorrevano all'imbalsamazione o conservavano solo pelle e coda dei grandi esemplari, molti dei quali sono andati perduti o sono in pessimo stato di conservazione.
Maschi, femmine e giovani differiscono nella forma e nel colore. Per identificare le caratteristiche distintive delle diverse specie i tassonomi devono quindi esaminare esemplari diversi per sesso e per età, cosa che per molte specie non è stato ancora possibile.
Volendo identificare una razza, è importante osservarne le caratteristiche esterne: dimensioni del disco in rapporto alla coda, capo distinto o meno dal disco, coda ampia e muscolosa oppure lunga ed esile, eventuale presenza e posizione delle pinne dorsali e caudali. Questi elementi sono fondamentali per risalire alla famiglia di appartenenza.
Arrivati a questo punto, l'identificazione diventa molto più difficoltosa e richiede una buona conoscenza delle specie presenti localmente. Ogni regione ha una tipica fauna di razze, perché molte specie hanno un areale limitato.
Sapendo dove l'esemplare è stato raccolto si può ridurre il numero delle possibilità. Elementi preziosi sono colorazione e posizione di spine e dentelli.
Le razze si sono evolute dagli squali, anche se non si sa ancora quali siano i gruppi più antichi.
Appartengono al gruppo dei Condritti. Le razze più antiche erano forse simili agli Squali sega e si differenziarono nel Cretacico superiore, periodo Campaniano[6].
Si ritiene che i pesci chitarra siano il gruppo più antico, mentre i Rajidi avrebbero dato origini al più recente gruppo delle torpedini. Alcuni ittiologi sostengono che queste si siano differenziati prima dei pesci sega, mentre una teoria più accreditata sostiene che discendano da un pesce chitarra[4].
I più antichi esemplari fossili di razza risalgono al Giurassico (oltre 180 milioni di anni fa), e appartengono al genere Spathobatis. Gran parte delle specie è nota solo attraverso reperti di denti, dentelli dermici e spine, ma sono stati ritrovati anche corpi interi e ben conservati di pesci chitarra che mostrano come questi pesci abbiano subito pochi mutamenti nel tempo (ad esempio Asterodermus platypterus e Belemnobatis). Per molti gruppi le testimonianze fossili sono incomplete, primi fra tutti le razze d'acqua dolce di origine assai recente (4-5 milioni di anni fa)[6]. Confrontando la distribuzione delle razze odierne con la storia geologica della Terra si deduce che alcuni gruppi di razze esistevano da tempi più remoti di quelli indicati dai fossili rinvenuti. Le razze fossili del Cretacico inferiore sono relativamente rare, molto più comuni quelle del Terziario (65-25 milioni di anni fa), in particolare dell'Eocene. Si tratta soprattutto di denti, ma nelli scisti della formazione Green River (Wyoming, USA) sono stati trovati molti corpi interi di Heliobatis, rimasti intrappolati nei laghi costieri in seguito all'abbassamento del livello di mari e oceani[7]
I primi fossili di Rajidi sono stati trovati nel Mediterraneo (risalgono a 70 milioni di anni fa[7]) ma questo gruppo di razze colonizzò soprattutto Atlantico e Pacifico, sfruttando l'antico passaggio del Mare della Tetide. Ma è anche possibile che gli antenati dei Rajidi vivessero nel mare che circondava il supercontinente di Gondwana. Questo gruppo, che annovera Raja nasuta, è ancora rappresentato nei mari di Sud America e Oceania. Queste regioni erano un tempo unite (anche con l'Antartide, a formare Gondwana), ma si separarono. Dal momento che i Rajidi non migrano attraverso l'oceano, dovevano essere presenti lì prima della divisione di Gondwana (80 milioni di anni fa). I primi fossili antartici risalgono a 50 milioni di anni fa[7]
Disponiamo di conoscenze piuttosto complete sull'ecologia e sulla biologia delle razze. Sappiamo, ad esempio, che quasi tutte vivono e si nutrono sul fondo o presso questo, ma in quanto agli aspetti più reconditi della loro vita, le informazioni ottenute dagli scienziati sono scarse. Tramite le caratteristiche anatomiche, si può tracciare un profilo generale delle loro abitudini.
Per la grande varietà che si riscontra nella forma del loro corpo, le razze sono soggetti ideali per gli studi ecomorfologici.
Hanno il disco adatto a condurre una vita sul fondo e a spostarsi ininterrottamente al di sopra di esso. Il grado di depressione del disco, il tipo di muscolatura e la conformazione generale riflettono le abitudini di vita dell'animale. La coda, che è separata dal disco, presenta vari gradi di sviluppo. Nei pesci chitarra la coda è ampia, muscolosa e potente, mentre in molte specie la coda, lunga e affusolata, misura anche diversi metri[8]. Variano tra le specie anche la conformazione, le dimensioni e la posizione delle pinne dorsali e di quella caudale. In alcuni pesci sega e chitarra sono difatti ampie ed erette come negli squali, mentre in gran parte delle altre specie sono piccole o anche assenti. Molte pastinache possiedono da uno a quattro aculei velenosi sulla coda.
Per le abitudini bentoniche, quasi tutte le razze hanno la bocca in posizione ventrale e si nutrono immobilizzando la preda sul fondo con il disco. Sempre con movimenti del disco o dei margini di questo, lo convogliano verso la bocca. Possono essere molto selettive e la varietà di forme riscontrate nella bocca e nei denti riflette le loro preferenze alimentari[4].
Il pesce chitarra, ad esempio, ha la bocca orlata da una fitta serie di dentelli piatti con i quali frantuma i gusci di piccoli invertebrati. Aquile di mare e Rinopteridi possiedono una serie di piastre dentali che, piuttosto simili a un becco, triturano granchi e molluschi. Le torpedini hanno la mascella inferiore molto arcuata e armata di piccoli denti sottili e appuntiti, che può essere spinta esternamente per risucchiare i piccoli pesci del substrato[9] L'enorme bocca della manta, che si nutre di plancton, è situata sulla parte frontale del muso e i denti sono minuti e rivestiti di pelle sulla mascella.[9]
I Rajidi sono quasi tutti provvisti di file compatte di robusti denti acuminati, per meglio trattenere i pesci, i crostacei e i molluschi che cacciano. L'apparato sensoriale è altamente sviluppato. I pesci sega hanno narici sensibili anche a odori lievissimi, mentre in altre razze le narici sono parzialmente coperte da un ampio lobo carnoso denominato valva internasale e rivestito da pori sensoriali, che raggiunge solitamente la bocca del pesce.[10] I pori fanno parte del sistema delle ampolle di Lorenzini, un apparato elettrorecettore che viene utilizzato per rilevare i deboli campi elettrici prodotti dai muscoli di altri animali. I principali predatori delle razze sono gli squali martello, le foche, ma anche le razze più grandi.
Le razze vivono in acque marine, ma alcune di esse trascorrono buona parte della vita in delta o estuari, con acque salmastre. Vi è poi un numero limitato di specie che ha addirittura colonizzato le acque dolci per vivere in fiumi situati a migliaia di chilometri dalle coste. Le razze sono un elemento importante delle comunità marine e costituiscono un anello fondamentale nel ciclo vitale degli oceani. La comune convinzione che tutti i batoidei si equivalgano è del tutto errata. La vita delle razze degli estuari è ad esempio del tutto diversa da quelle che vivono presso la costa. Un motivo di uguaglianza è il fatto che le razze si nutrono praticamente degli stessi cibi, ma anche specie che convivono in un habitat possono avere diverse strategie riproduttive. Molte sono così specializzate che localmente hanno perfino estromesso pesci ossei bentonici come le sogliole. Le razze sono diffuse dal livello del mare fino a 3000 m di profondità[11]. Le razze che vivono negli estuari sono le meglio adattate, perché riescono a far fronte agli stress ionici dovuti alla variazione del tasso di salinità, fatali per molti pesci[4].
Le razze hanno due diverse strategie riproduttive:
Come negli squali, in tutte le specie la fecondazione è interna e avviene attraverso gli pterigopodi, estremità modificate delle pinne pelviche. Alla nascita gli pterigopodi sono già presenti nel maschio e hanno l'aspetto di due piccoli lobi in prossimità della cloaca.
Si espandono notevolmente verso la fine dell'adolescenza e sviluppano un sostegno cartilagineo interno quando il maschio raggiunge la maturità sessuale.
L'accoppiamento può sovente apparire violento e ha luogo secondo modalità diverse: ventre contro ventre oppure dorso contro ventre con gli pterigopodi ripiegati[4]. Inizialmente il maschio segue la femmina tenendo il muso sensibile in prossimità della sua cloaca per percepirne i segnali chimici. Vi sono anche contatti fisici con morsi più o meno delicati al disco.
Nei Rajidi i denti del maschio maturo sono generalmente più affilati di quelli della femmina e servono forse per afferrare questa durante la copula. I Rajidi sono le uniche razze ovipare. Depongono uova provviste di forma rettangolare e con un guscio robusto munito agli angoli di appendici filiformi che possono ancorarsi al fondo. Solitamente una parte di guscio presenta una superficie vischiosa alla quale aderiscono frammenti di conchiglia e sabbia che fungono da zavorra[12]. Poiché gli embrioni impiegano fino a sei mesi per raggiungere il pieno sviluppo, il guscio deve essere resistente per non essere scalfito da invertebrati e pesci che, ironia della sorte, potrebbero diventare prede della stessa razza. Vi sono lumache marine che con la lingua ruvida aprono il guscio e succhiano il contenuto.
Nelle razze ovovivipare l'embrione si nutre di secrezioni prodotte dall'utero materno o di altre sostanze. Non ci sono casi di cannibalismo come tra gli embrioni dello squalo leuca. Al momento del parto, la madre deve evitare che i piccoli la pungano con spine e simili.
La conformazione del corpo e delle pinne delle razze presenta spiccate forme di adattamento alla vita pelagica o, più tipicamente, bentonica, con metodi di propulsione differenti a seconda del caso.
Per comprendere quale ruolo svolgono le pinne nel movimento si potrebbe paragonare una razza ad un aliante. Le pinne pettorali e quelli pelviche sono l'equivalente delle ali, degli equilibratori e degli alettoni che controllano la stabilità orizzontale e i movimenti verso l'alto e il basso. Le pinne dorsali e caudali equivalgono invece a deriva e timoni di direzione e controllano la stabilità verticale, i movimenti laterali e la virata.
L'azione propulsiva è prodotta principalmente dalle pinne pettorali, mediante movimenti verticali. Pesci chitarra e pesci sega, dotati di una costituzione robusta, possiedono code potenti e pinne pettorali relativamente piccole rispetto agli altri raiformi. Le razze più adatte a nuotare in mare aperto sono le mante, le razze aquile di mare e i Rinopteridi.
Le razze sono abilissime nel ritirarsi rapidamente dalla posizione di riposo nel substrato quando vengono insidiate da un predatore. Possono voltarsi velocemente e accelerare con prontezza a 90 gradi rispetto alla posizione originaria. I pesci chitarra e le aquile di mare si alzano sulle pinne per avere lo slancio.
Finora non sono stati pienamente compresi il ruolo ecologico e la complessità del comportamento delle razze. Con la loro temibile reputazione, gli squali sono da sempre studiati, rispettati e temuti, molto più di animali considerati "semplici" quali le razze. Oggi invece si sa che i Raiformi sono animali complessi, con un'elevata massa cerebrale e sensi sviluppati. Tuttavia, le conoscenze sul loro comportamento si basano su fotografie di sub e osservazioni sugli animali alloggiati negli acquari pubblici.
Le razze sono animali sociali che non di rado si riuniscono in grandi banchi con centinaia o persino migliaia di individui[13]. I branchi di aquile di mare spesso recano anche un grande danno alle coltivazioni di ostriche e cozze, tanto che gli acquacoltori tentano di premunirsi usando reti metalliche per bloccarle. La loro pelle è sensibile al tatto: se accarezzate, entrano in uno stato di torpore[4]. Nelle barriere coralline (ma anche, seppur in misura minore, nei mari temperati), non è raro sorprendere razze solitarie presso vere e proprie "stazioni di pulizia": volteggiano lente poco sopra il fondo mentre piccoli pulitori (labridi) mangiano residui di cibo e parassiti fastidiosi.
È un ottimo esempio di simbiosi: la razza viene ripulita, e il labride ci guadagna un pasto. Altri pesci ossei accompagnano le razze, tra cui le remore e i pesci pilota, che approfittano degli avanzi di cibo del pesce o dalle piccole prede che porta allo scoperto muovendosi nel fondo.
Nelle varie epoche le razze sono state sfruttate dall'uomo per fini diversi. I samurai giapponesi rivestivano l'elsa delle spade con la pelle ruvida delle razze[14] per avere una presa sicura.
Dalla coda si ricavavano mazze e collane, dagli aculei punte di lancia, dalla pelle cuoio e la carne veniva cucinata come prelibatezza locale.[14]
Ancora oggigiorno le razze vengono pescate in tutto il globo in enormi quantità, senza alcun riguardo per le popolazioni di Batoidei locali. La razza è molto apprezzata in cucina Le catture sono controllate in poche regioni e la loro sopravvivenza potrebbe diventare un problema importante secondo l'IUCN, il WWF e altre organizzazioni.
Le razze sono inoltre utilizzate dall'industria della moda e del lusso. Data la loro dimensione contenuta (rispetto ad altri pellami quali vitello, struzzo, etc.), il loro utilizzo è limitato ad oggetti di piccole dimensioni, come ad esempio cover di cellulari, portachiavi, scarpe, pochette da sera.
I raiformi (Rajiformes), detti comunemente razze, sono un ordine della classe dei pesci cartilaginei.
Rombinės rajožuvės (lot. Rajiformes) – kremzlinių žuvų (Chondrichthyes) būrys.
Rombinės rajožuvės (lot. Rajiformes) – kremzlinių žuvų (Chondrichthyes) būrys.
Rajiformes zijn een orde van roggen die bestaat uit drie families en 25 geslachten.[1]
Voor de herziening uit 2006 vormde de Rajiformes een grote orde waaronder de bekende manta's (adelaarsroggen) en andere soortgroepen roggen zoals de pijlstaartroggen, zoetwaterroggen en doornroggen. Dit zijn nu families binnen de orde Myliobatiformes.
Bronnen, noten en/of referentiesRajiformes zijn een orde van roggen die bestaat uit drie families en 25 geslachten.
Ekte skater eller egentlige skater er en orden av skater. De ekte skatene kjennetegnes på at brystfinnene strekker seg langs hele kroppen fra hodet til gattet. Bukfinnene er små og kan mangle helt. Når de ekte skatene svømmer beveger de de brede brystfinnen i bølgende rytmiske bevegelser. Denne svømmemåten er så særegen for ordenen at den har fått navnet rajiform bevegelse etter gruppas vitenskapelige navn (Rajiformes). Øynene og sprøytehullene er på oversiden av hodet, mens de øvrige gjelleåpningene sitter på undersiden. Alle har fem par gjellespalter i tillegg til sprøytehullet, men unntak av Hexatrygon bickelli som har seks.[2] De fleste ekte skater føder levende unger, men noen legger egg i en eggkapsel. Huden er dekket av rekker av krokete tannaktige skjell.[3]
I Norge finnes det 7 arter av skater, som alle tilhører de ekte skatene.[4]
Skatesystematikken er inne i en rivende utvikling, og ordenen deles foreløpig inn i 13 familier. De aller fleste artene (over 200) er i skatefamilien:
Ekte skater eller egentlige skater er en orden av skater. De ekte skatene kjennetegnes på at brystfinnene strekker seg langs hele kroppen fra hodet til gattet. Bukfinnene er små og kan mangle helt. Når de ekte skatene svømmer beveger de de brede brystfinnen i bølgende rytmiske bevegelser. Denne svømmemåten er så særegen for ordenen at den har fått navnet rajiform bevegelse etter gruppas vitenskapelige navn (Rajiformes). Øynene og sprøytehullene er på oversiden av hodet, mens de øvrige gjelleåpningene sitter på undersiden. Alle har fem par gjellespalter i tillegg til sprøytehullet, men unntak av Hexatrygon bickelli som har seks. De fleste ekte skater føder levende unger, men noen legger egg i en eggkapsel. Huden er dekket av rekker av krokete tannaktige skjell.
I Norge finnes det 7 arter av skater, som alle tilhører de ekte skatene.
Multimedia w Wikimedia Commons Rajokształtne[2] (Rajiformes) – rząd ryb chrzęstnoszkieletowych (Chondrichthyes) o ciele silnie spłaszczonym grzbietobrzusznie, kształtu tarczowatego lub romboidalnego, przystosowanym do życia przy dnie. Oczy położone są po stronie grzbietowej, a otwory gębowy i skrzelowe leżą po stronie brzusznej. Ogon silnie wydłużony. Płetwy grzbietowe 0–2. Jajorodne, z jajami otoczonymi rogowymi kapsułkami z czterema długimi końcówkami[3].
Dawniej do Rajiformes zaliczane były wszystkie płaszczki, a rząd był i często nadal jest określany nazwą płaszczkokształtne[4]. Obecnie płaszczki w dawnym rozumieniu Rajiformes dzielone są na rzędy: orleniokształtne (orlenie, w tym ogończe), rajokształtne (raje), piłokształtne (piły) i drętwokształtne (drętwy).
Wielu autorów[5] do rajokształtnych zalicza niżej wymienione, żyjące współcześnie rodziny. Niejasną pozycję ma rodzina Rhinidae zaliczana przez niektórych do odrębnego rzędu Rhiniformes.
Do rajokształtnych zaliczane są rodziny[6]:
Galeomorphi: rogatkokształtne (Heterodontiformes) • dywanokształtne (Orectolobiformes) • lamnokształtne (Lamniformes) • żarłaczokształtne (Carcharhiniformes)
Rajokształtne (Rajiformes) – rząd ryb chrzęstnoszkieletowych (Chondrichthyes) o ciele silnie spłaszczonym grzbietobrzusznie, kształtu tarczowatego lub romboidalnego, przystosowanym do życia przy dnie. Oczy położone są po stronie grzbietowej, a otwory gębowy i skrzelowe leżą po stronie brzusznej. Ogon silnie wydłużony. Płetwy grzbietowe 0–2. Jajorodne, z jajami otoczonymi rogowymi kapsułkami z czterema długimi końcówkami.
Rajiformes é uma ordem de raias que inclui as jamantas, os peixes-viola e as raias-de-espinho.
São peixes com o corpo achatado dorsiventralmente, com as barbatanas peitorais ligadas à cabeça e com as fendas branquiais na face ventral. Os dentes são achatados formando um pavimento na boca [1].
Rajiformes é uma ordem de raias que inclui as jamantas, os peixes-viola e as raias-de-espinho.
São peixes com o corpo achatado dorsiventralmente, com as barbatanas peitorais ligadas à cabeça e com as fendas branquiais na face ventral. Os dentes são achatados formando um pavimento na boca .
Rajiformes este un ordin de pești din supraordinul Batoidea. Pești cartilaginoși din ordinul rechinilor batoizi (plați), fam. rajidae (batoizi propriu-ziși), cu corp romboidal și înotătoare dezvoltate ca niște aripi imense, ochii situați pe partea dorsală a corpului, ei sun prezenți în lungul tuturor țărmurilor.
Există nenumărate specii, precum cea din Marea Nordului (Raja batis) de 1 m lungime și 30 kg greutate, unele fiind uriașe, precum vatosul (Raja clavata) ce poate ajunge la 3–4 m lungime și 2–3 m lățime și o greutate de 200 kg. De la anumite specii de rajidae se consumă înotătoarele pectorale (comercializate ca aripi de vulpe), considerate delicatese, fiind asemănătoare la gust cu carnea de crab.
Rajiformes este un ordin de pești din supraordinul Batoidea. Pești cartilaginoși din ordinul rechinilor batoizi (plați), fam. rajidae (batoizi propriu-ziși), cu corp romboidal și înotătoare dezvoltate ca niște aripi imense, ochii situați pe partea dorsală a corpului, ei sun prezenți în lungul tuturor țărmurilor.
Există nenumărate specii, precum cea din Marea Nordului (Raja batis) de 1 m lungime și 30 kg greutate, unele fiind uriașe, precum vatosul (Raja clavata) ce poate ajunge la 3–4 m lungime și 2–3 m lățime și o greutate de 200 kg. De la anumite specii de rajidae se consumă înotătoarele pectorale (comercializate ca aripi de vulpe), considerate delicatese, fiind asemănătoare la gust cu carnea de crab.
Äggrockeartade rockor (Rajiformes) är en ordning broskfiskar som tillhör gruppen rockor (Batoidea).[1]
Wikimedia Commons har media som rör Äggrockeartade rockor.
Denna fiskrelaterade artikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
Äggrockeartade rockor (Rajiformes) är en ordning broskfiskar som tillhör gruppen rockor (Batoidea).
Familjer enligt FishBase:
Anacanthobatidae Arhynchobatidae Rajidae RhinobatidaeВідрізняються наявністю значно збільшеними грудними плавцями, які сягають далеко уперед по сторонах голови, із сплюснутим тілом. Хвилевий рух грудних плавників під час пересування є діагностичним до цього таксона. Очі і дихальця розташовані на верхній поверхні тіла, а зяброві щілини на нижній стороні. Вони мають плоскі, дрібні зуби і, як правило, м'ясоїдні, хоча манти є фільтраторами. Більшість видів народжують живих дитинчат, хоча деякі відкладають яйця з роговою капсулою (" гаманець русалки ").
В протилежність іншим донним рибам вони ніколи не притискаються усією передньою частиною свого тулуба до морського дна, а спираються на свої грудні плавники, так що посередині залишається порожній простір. Щоб забезпечити водою зябра, вони відкривають дихальні отвори, відсунувши клапан: наповнивши зяброві мішки, вони закривають дихальні отвори і пропускають прийняту воду крізь зяброві щілини. Впродовж цілого ранку і по обіді скат залишається в цьому положенні, не звертаючи ніякої уваги на навколишнє життя, причому його тіло частково, а плавники абсолютно покриті піском. В цей час він дозволяє іншим морським тваринам безперешкодно носитися по своїй широкій спині. З настанням сутінків скати пожвавлюються і протягом усієї ночі знаходяться в постійному русі: безупинно плавають вони над дном моря, так що плавники торкаються самого ґрунту, і таким чином добувають собі їжу. Нижня частина тіла так само чутлива, як не чутлива верхня, і тому служить ним великим органом дотику. Обмацавши грудьми здобич, вони миттєво обертаються до неї і, покривши своїм тілом знайдену тварину або кинуту їм їжу, захоплюють їх у свою пащу і проковтують за допомогою сильних ковтальних рухів. Таким чином обшукують вони дно свого басейну, а на волі проносяться на великі відстані по морському дну. Наситившись, піднімаються вони у верхні шари води і там беруться за всілякі плавальні вправи. Наскільки вони незграбні у спокої, настільки легкі і красиві під час плавання. Пересування відбувається по засобом хвилеподібних рухів обома плавниками, що проходять від передньої частини тулуба до задньої. Довгий хвіст, яким скат, втім, мало користується, служить частково кермом. Зрозуміло, що для скатів абсолютно байдуже, чи плавати в горизонтальному або вертикальному положенні. У першому випадку вони мчать по хвилях, як хижі птахи по повітрю, в другому — рухи їх як би танцюючі, тим більше що вони часто люблять підніматися до самої поверхні води і тримаються там досить довго, то висовуючись, то знову пірнаючи, так що гостре рильце від часу до часу показується з води. Між собою вони ладнають відмінно. Один скат пропливає так близько над іншим, що стосується його або навіть частково притуляється до нього, не збуджуючи ніякого опору з його боку.
Усі скати тримаються виключно піщаного або мулистого дна моря, закопуються переважно в пісок, звідки спостерігають воду над собою і, помітивши здобич, що наближається, миттєво накидаються на неї. Будова їх зубів не дозволяє їм пожирати великих риб, тому вони задовольняються маленькою рибою і різними раками, але особливо люблять молодих камбал і черепашок.
Парування відбувається на початку весни; під кінець весняних місяців або влітку самиця кладе від шести до восьми яєць. Дитинча так сильно розвивається ще в яєчній шкаралупі, що при вилупленні його велика частина жовткового мішка буває знищена. Вийшовши з яйця, молодий скат негайно починає вести спосіб життя своїх батьків.
Плавання гладкого ската або морської лисиці нагадує махаючий політ птахів, робиться воно за рахунок роботи довгих грудних плавників. При кидку на здобич або при небезпеці ці скати можуть набирати велику швидкість, але підтримувати такий режим плавання впродовж тривалого часу вони не здатні.
У деяких місцевостях м'ясом скатів абсолютно нехтують, тоді як в інших його знаходять смачним. У Лондоні щорічно з'їдають тисяч до ста скатів, і любителі дуже цінують їх. На півночі Англії м'ясо його вживається тільки як приманка при лові раків. Втім, і в Лондоні м'ясо ската їдять тільки восени і зимою, тому що навесні і літом, до і після парування, воно вважається несмачним.
Для лову вживають переважно донні вудки з приманками з раків, м'якотілих і риби. Таким чином виловлюють ската-хвостокола цілими тисячами, після чого м'ясо його солять і зберігають на зиму.
Спіймані скати належать до найпривабливіших риб, яких можна тримати в порівняно невеликому приміщенні. Вони, правда, не дуже скоро звикають до неволі і до корму і часто гинуть найжалюгіднішим чином, та зате, звикнувши раз до їжі, живуть в неволі цілі роки, насолоджуються жаданим здоров'ям і стають тоді дуже цікавими, тому що дозволяють робити над собою спостереження, які в природі бувають дуже складні.
Викопна родина Rhombodontidae, відома з кінця крейдяного періоду.[1]
Bộ Cá đuối (tên khoa học Rajiformes) là một trong bốn bộ của siêu bộ Batoidea, cá sụn dẹp liên quan đến cá mập. Rajiformes được phân biệt bởi sự hiện diện của vây ngực mở rộng rất nhiều, đến xa về phía trước hai bên đầu, với một cơ thể thường phẳng. Mắt và lỗ thở được đặt trên bề mặt phía trên của đầu và các khe mang ở mặt dưới của cơ thể.
Rajiformes được tìm thấy trên khắp các đại dương của thế giới, từ vùng biển Bắc Cực đến Nam Cực, từ đá ngầm bờ biển cạn, vùng biển mở đến khu vực thẳm. Một số ít được tìm thấy trong các con sông và một số ở các cửa sông nhưng hầu hết là biển, sống gần đáy biển tại nơi có độ sâu từ 3.000 mét (9.800 ft) trở lên.[1]
Mười ba họ được công nhận:
Bộ Cá đuối (tên khoa học Rajiformes) là một trong bốn bộ của siêu bộ Batoidea, cá sụn dẹp liên quan đến cá mập. Rajiformes được phân biệt bởi sự hiện diện của vây ngực mở rộng rất nhiều, đến xa về phía trước hai bên đầu, với một cơ thể thường phẳng. Mắt và lỗ thở được đặt trên bề mặt phía trên của đầu và các khe mang ở mặt dưới của cơ thể.
Rajiformes Berg, 1940
Скатообразные, или ромботелые скаты[1][2] (лат. Rajiformes) — один из четырёх отрядов надотряда скатов. Это хрящевые рыбы с плоским телом, ближайшие родственники акул. Преимущественно обитают в прибрежных водах, хотя существуют и глубоководные скаты. Распространены повсеместно, однако, наибольшего разнообразия достигают в приполярных районах и районах с умеренным климатом. В Российских водах отряд представлен ромбовыми скатами и Arhynchobatidae. В наши дни этот отряд является самым многочисленным и включает в себя порядка 200 видов скатов.
Представители этого отряда имеют сильно уплощенное ромбовидное туловище, на тазовых хрящах имеются своеобразные выросты и следы жаберных складок в брызгальцах. У скатов этого отряда хвостовые шипы отсутствуют, а хвостовой плавник сильно редуцирован[2]. У некоторых скатов этого отряда вдоль середины тела имеются крупные шипы. Окраска особей зависит от цвета грунта среды, в которой они обитают.
Эти преимущественно донные рыбы обычно ведут ночной образ жизни, а днем малоактивны и закапываются в грунт, оставляя на поверхности только глаза.
Питаются мелкой рыбой и донными беспозвоночными. Процесс репродукции происходит путём откладывания покрытых роговой оболочкой яиц[2].
К отряду ромботелых скатов в настоящее время относят следующие семейства[3][4]:
Скатообразные, или ромботелые скаты (лат. Rajiformes) — один из четырёх отрядов надотряда скатов. Это хрящевые рыбы с плоским телом, ближайшие родственники акул. Преимущественно обитают в прибрежных водах, хотя существуют и глубоководные скаты. Распространены повсеместно, однако, наибольшего разнообразия достигают в приполярных районах и районах с умеренным климатом. В Российских водах отряд представлен ромбовыми скатами и Arhynchobatidae. В наши дни этот отряд является самым многочисленным и включает в себя порядка 200 видов скатов.
內文
鳐形目（學名Rajiflumes）又名魮鲪目是一群身体渾圓的软骨鱼，属于板鳃类，在型態上和鲨鱼很接近，尤其和鼠鯊目更接近，因此和鲨同属于一类，鳐一般在海中棲息，濾食浮游生物，口和鳃裂都是腹位，只有少数种类是在在淡水中生活或底棲，胸鳍大，臀鳍消失，以浮游生物和甲殼類为食物，体形差异相当大，大的有几米长，小的只有几厘米，也有可以作为宠物饲养的品种。除了能发电的电鳐目单独分出以外，鳐目的鱼可以分为14个科，是板鳃类中最大的目。
鳐形目（學名Rajiflumes）又名魮鲪目是一群身体渾圓的软骨鱼，属于板鳃类，在型態上和鲨鱼很接近，尤其和鼠鯊目更接近，因此和鲨同属于一类，鳐一般在海中棲息，濾食浮游生物，口和鳃裂都是腹位，只有少数种类是在在淡水中生活或底棲，胸鳍大，臀鳍消失，以浮游生物和甲殼類为食物，体形差异相当大，大的有几米长，小的只有几厘米，也有可以作为宠物饲养的品种。除了能发电的电鳐目单独分出以外，鳐目的鱼可以分为14个科，是板鳃类中最大的目。
圓犁头鳐科 (Rhynchobatidae) 犁头鳐科 (Rhinobatidae) 鳐科 (Rajidae) 单鳍鳐科 (Anacanthobatidae) 无鳍鳐科 (Arhynchobatidae) 拟鮄科 (Pseudofamidae)
ガンギエイ目、雁木鱝目 Rajiformes は、軟骨魚綱板鰓亜綱の下位分類群で、エイのグループのひとつ。4科32属285種を含む。
Nelson (1994) の分類において、このグループはガンギエイ亜目 (Rajoidei) としてエイ目の下に置かれ、シノノメサカタザメ科 (Rhinidae)・サカタザメ科 (Rhinobatidae)・ガンギエイ科 (Rajidae) の3科が設置されていた。Nelson (2006) の分類ではサメ・エイ2分説が採用され、エイ目はエイ亜区 (Batoidea) になり、ガンギエイ亜目を含む4亜目はそれぞれ目に格上げされている。
本稿ではNelson (2006) の分類に従った。属名の後の括弧内の数字は種数。
シノノメサカタザメ科 Rhinidaeは、シノノメサカタザメ Rhina ancylostoma 1種で構成される。Sharkray という呼び名があるほど、外見はサメに似ている。頭部前縁は丸く、大きな背鰭と鎌状の尾鰭を持つ。他のエイとは異なり、胸鰭は動かさず尾鰭を左右に振って泳ぐ。Nelson (1994) の分類では、シノノメサカタザメ属 (Rhina) はトンガリサカタザメ属 (Rhynchobatus) とともにシノノメサカタザメ科 (Rhinidae) にまとめられていたが、Nelson (2006) の分類ではこれら2属が単系統を構成する証拠は乏しいとし、2つの科に分けている。
トンガリサカタザメ科 Rhynchobatidaeは、1属4種を含む。シノノメサカタザメと同様、大きな背鰭と上下に分かれた尾鰭を持つが、頭部先端が長く伸びる点が異なる。
サカタザメ科 Rhinobatidaeは、4属42種を含む。体型はシノノメサカタザメ科のようなサメ型とガンギエイ型の中間にあたる形。背鰭、尾鰭ははっきりしているが、尾鰭は二葉に分かれていない。
ガンギエイ科 (英: Skate、学名：Rajidae)は、2亜科26属238種を含む本目最大のグループ。多くはカスベと呼ばれる。胸鰭は扇のように大きく広がり、体は上下に扁平で底生生活に適した形状となる。尾部は細長く、背鰭、尾鰭は小さいか存在しない場合もある。
この項目は、魚類に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（Portal:生き物と自然/プロジェクト:生物）。 ガンギエイ目、雁木鱝目 Rajiformes は、軟骨魚綱板鰓亜綱の下位分類群で、エイのグループのひとつ。4科32属285種を含む。
Nelson (1994) の分類において、このグループはガンギエイ亜目 (Rajoidei) としてエイ目の下に置かれ、シノノメサカタザメ科 (Rhinidae)・サカタザメ科 (Rhinobatidae)・ガンギエイ科 (Rajidae) の3科が設置されていた。Nelson (2006) の分類ではサメ・エイ2分説が採用され、エイ目はエイ亜区 (Batoidea) になり、ガンギエイ亜目を含む4亜目はそれぞれ目に格上げされている。
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_01.jpg)
