الأسماء في صفحات التنقل
Ko te Manoao he rākau whakakake o Aotearoa. He rākau roa nō te wao. He rite ki te kauri. Kei te rohe o te Tai Tokerau e tupu ana. E mata ana, he rite ngā rau ki o te tōtara. Kia pakari, kua pipiri te noho o ngā rau.Ko te ingoa pūtaiao ko Halocarpus kirkii. He ingoa anō ki te reo Māori, arā, he Manawau. Ko te ingoa i te reo Pākehā he Kirks Pine.
Ko te Manoao he rākau whakakake o Aotearoa. He rākau roa nō te wao. He rite ki te kauri. Kei te rohe o te Tai Tokerau e tupu ana. E mata ana, he rite ngā rau ki o te tōtara. Kia pakari, kua pipiri te noho o ngā rau.Ko te ingoa pūtaiao ko Halocarpus kirkii. He ingoa anō ki te reo Māori, arā, he Manawau. Ko te ingoa i te reo Pākehā he Kirks Pine.
Halocarpus kirkii, or monoao, is a species of conifer in the family Podocarpaceae. It is native and endemic to New Zealand. It was formerly known as Dacrydium kirkii.
This species is named in honour of the botanist Thomas Kirk.[2][3]
When seen at a distance, it resembles a small kauri in its overall appearance. It can be usually distinguished by its juvenile foliage, which often remains on the lower branches until the tree grows to approximately 10 metres tall. The tree ultimately reaches a height of about 25 metres, with a trunk up to 1 metre thick and grey-brown bark that has a rough, pustular texture. The pale reddish-brown wood is strong and durable.
The leaves of the younger trees and on the lower branches of the adults are narrow and to some extent leathery, up to 4 cm long and 3 mm wide. The adult leaves are thick, scale-like and much smaller; the leaves overlap and lie appressed to the branchlets in 4 rows.
It is not a common tree, sometimes being found in lowland forests to an altitude of 700 metres in the north of the North Island and on Great Barrier Island.[4]
Halocarpus kirkii, or monoao, is a species of conifer in the family Podocarpaceae. It is native and endemic to New Zealand. It was formerly known as Dacrydium kirkii.
Halocarpus kirkii o Monoao es un árbol del bosque endémico de Nueva Zelanda.[1] Cuando se le ve a la distancia, parece un pequeño kauri en su apariencia total. Puede ser distinguido usualmente por su follaje juvenil, el cual con frecuencia permanece en las ramas más bajas hasta que el árbol crece aproximadamente a 10 metros de alto. El árbol finalmente alcanza una altura de 25 metros, con un tronco de hasta un diámetro de un metro de ancho y una corteza gris-pardusca que tiene una textura rugosa y pustular. La madera café-rojiza es fuerte y durable.
Las hojas de los árboles jóvenes y en las ramas bajas de los árboles adultos son angostas y hasta algún punto aterciopeladas, de hasta 4 cm de largo y 3 mm de ancho. Las hojas adultas son anchas, en forma de escamas y mucho más pequeñas.
No es un árbol común, a veces se le encuentra en bosques bajos hasta una altitud de 700 metros en el norte de la Isla Norte y en la Isla Gran Barrera.
Halocarpus kirkii o Monoao es un árbol del bosque endémico de Nueva Zelanda. Cuando se le ve a la distancia, parece un pequeño kauri en su apariencia total. Puede ser distinguido usualmente por su follaje juvenil, el cual con frecuencia permanece en las ramas más bajas hasta que el árbol crece aproximadamente a 10 metros de alto. El árbol finalmente alcanza una altura de 25 metros, con un tronco de hasta un diámetro de un metro de ancho y una corteza gris-pardusca que tiene una textura rugosa y pustular. La madera café-rojiza es fuerte y durable.
Las hojas de los árboles jóvenes y en las ramas bajas de los árboles adultos son angostas y hasta algún punto aterciopeladas, de hasta 4 cm de largo y 3 mm de ancho. Las hojas adultas son anchas, en forma de escamas y mucho más pequeñas.
No es un árbol común, a veces se le encuentra en bosques bajos hasta una altitud de 700 metros en el norte de la Isla Norte y en la Isla Gran Barrera.
Дводомні дерева до 25 м заввишки і 100 см діаметром. Нижні гілки розпростерті, верхні підняті. Кора сіро-коричнева, гладка на молодих деревах, але на старих дерев товста, луската. Листя неповнолітніх часто зберігаються на нижніх гілках, поки дерево не стане близько 10 м у висоту. Неповнолітніх рослин листя вузьке й шкірясте, 1.5-4 см × 1-3 мм, від тупих до гострих; черешок короткий, скручений. Зрілих рослин листки маленькі, лускоподібні, щільно притиснуті, 2-3 мм завдовжки, тупі, шкірясті, з перетинчастими краями. Пилкові шишки поодинокі, верхівкові, сидячі, довжиною до 1 см. Жіночий стробіли довжиною 6-12 мм. Насіння яйцевидно-довгасті, дещо стислі, смугасті, довжиною 3-8 мм, з покриттям, що повністю покриває насіння. Принасінники помаранчеві. Деревина світло-коричневого-червона, щільно зерниста.
Країни поширення: Нова Зеландія (Пн., Пд. о-ви.). Це рідкісне лісове дерево росте в низовинних субтропічних змішаних вічнозелених лісах до максимальної висоти близько 700 м.
Це подокарпове з дрібнозернистою деревиною, придатною для будівництва в колишні часи. В даний час вид захищений від рубок і більшість дерев зустрічаються в лісових запасах. Цей вид не записаний у вирощуванні, але може бути присутнім у кількох ботанічних садах.
Це єдиний вид в роді, що досягає великого розміру дерево і, отже, став предметом у минулому надмірної експлуатації. Це рідне для Нової Зеландії дерево захищене від рубок відповідно до законодавства Нової Зеландії. Деякі популяції зустрічаються на охоронних територіях, інші знаходяться на приватній землі.
Halocarpus kirkii là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông tre. Loài này được (F.Muell. ex Parl.) C.J.Quinn miêu tả khoa học đầu tiên năm 1982.[1]
Halocarpus kirkii là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông tre. Loài này được (F.Muell. ex Parl.) C.J.Quinn miêu tả khoa học đầu tiên năm 1982.
