dcsimg

Sarı qırxayaqlar ( Azerbaijani )

provided by wikipedia AZ

Sarı qırxayaqlar dəstəsi (lat. Julida)-Buğumayaqlılar tipinin İkicütayaqlılar sinfinə aid olan dəstə

Xarici quruluşu

Sarı qırxayaqlar dəstəsini silindrik bədən forması və sayı 30-dan artıq olan çoxlu miqdarda silindrik seqmentlər səciyyələndirir. Bəzi torpaq sarı qırxayaqların daha nazik bədəni olur (diametri 1 mm), onlar kordur, zəif piqmentləşmişlər, zəhər vəzilərinin xal şəkilli dəlikləri aydın nəzərə çarpır. Məsələn, nazik sarı qırxayaqlar fəsiləsinin (Blaniulidae) nümayəndələri belədir. Əsl sarı qırxayaqların (Julidae) bədəni naziklərdəkindən daha az dartılmışdır və onlarda adətən gözlər olur.[1]

Həyat tərzi

Sarı qırxayaqlar ikicütayaqlıların ən zəngin və çox yayılmış dəstəsini təmsil edirlər. Əsl sarı qırxayaqlar fəsiləsinin növləri (22 növ) daha zəngindir. Lənkəran zonasının qarışıq meşələrində onlardan Amblyiulus continentalis All. üstünlük təşkil edir. Alçaq dağlıq zonasının dağ-meşə sarıtorpaqlarında bunların sayı 1 m² 65 fərd təşkil edir. A.continentalis yalnız meşə örlüyü altında rast gəlinir, meşə döşənəyində, torpağın üst onsantimetrlik təbəqəsində, çürümüş ağacda yaşayır. Bir neçə il ərzində ömür sürür. Onlarda yaz və payız fəallıq zirvəsi və yay-qış diapauzaları ilə aydın mövsümi ritm müşahidə edilir. A.cjntinentalis-dən fərqli olaraq, Ommotoiulus caspius Lohm. subdominant növü meşələrdə, xam çöl sahələrində, çay və limon plantasiyalarında rast gəlinir. Bütün il ərzində fəal qidalanır. Miqdar səviyyəsi A.continentalis-dən aşağı olsa da, bitki qalıqlarının parçalanmasında onun əhəmiyyətini daha uzun qidalanma dövrü artırır. Hər iki növün fəaliyyəti nəticəsində Lənkəranın alçaq dağlıq zonasındakı meşələrdə olan bütün xəzəllər, demək olar ki, parçalanır. Böyük Qafqazın dağ-meşə qonur və dağ-meşə qəhvəyi torpaqlı qarışıq meşələrində Megaphyllum brachyurum Att. üstünlük təşkil edir. Kiçik Qafqazın alp çəmənlikləri altındakı dağ-çəmən sıx çimli torpaqlı yamaclarında bitki qalıqlarının əsas parçalayıcısı olan Anuroleptophyllum caucasicum Att., sayı 1 m² fərddir. Mühitin əlverişsiz hidrotermik şəraiti ilə bağlı olaraq cəmi 4 ay çəkən fəallıq dövrü ərzində onlar 56 q/m²-ə qədər xəzəl parçalamağa qabildirlər ki, bu da il ərzində torpaqda çürüyən bütün xəzəlin təxminən yarısını təşkil edir. Kiçik Qafqazın alçaq dağlıq zonasındakı mədəniləşmiş şabalıdı (boz-qəhvəyi) torpaqlar üçün (yonca, dənli bitkilər) sarı qırxayaqlardan Brachyiulus lusitanus Verh. səciyyəvidir. Azərbaycanda sarı qırxayaqlar 24 növlə təmsil olunmuşlar.[1]

Yayılması

Azərbaycanda Lənkəran, Kiçik QafqazBöyük Qafqaz bölgələrində yayılmışdır.[1]

Təsnifatı

Ədəbiyyat

  • Azərbayvcanın heyvanlar aləmi, II cild. Bakı, Elm, 2004

Həmçinin bax

Buğumayaqlılar

Çoxbağlılar

Qalxancıqdaşıyanlar

Xarici keçidlər

Qalereya

Sarı qırxayaqlar dəstəsi
  • "Julid
  • "Millipede
  • "Кивсяки.

İstinadlar

  1. 1,0 1,1 1,2 Azərbayvcanın heyvanlar aləmi, II cild. Bakı, Elm, 2004
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
original
visit source
partner site
wikipedia AZ

Sarı qırxayaqlar: Brief Summary ( Azerbaijani )

provided by wikipedia AZ

Sarı qırxayaqlar dəstəsi (lat. Julida)-Buğumayaqlılar tipinin İkicütayaqlılar sinfinə aid olan dəstə

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
original
visit source
partner site
wikipedia AZ

Кіўсякі ( Belarusian )

provided by wikipedia emerging languages

Кіўсякі, тысячаножка[1] (Julida) — найбольш звычайны атрад двупарнаногіх мнаганожак. Распаўсюджаная група наземных бесхрыбетных, якія жывуць у лясной падсцілцы, у тым ліку і ва ўмераных шыротах.

"Панда" Гэта — накід артыкула па заалёгіі. Вы можаце дапамагчы Вікіпэдыі, пашырыўшы яго.
  1. ^ http://slounik.org/bnt12/l10
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Аўтары і рэдактары Вікіпедыі

Кіўсякі: Brief Summary ( Belarusian )

provided by wikipedia emerging languages
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Аўтары і рэдактары Вікіпедыі

Julida

provided by wikipedia EN

Julida is an order of millipedes. Members are long and cylindrical, typically ranging from 10–120 millimetres (0.39–4.72 in) in length.[1] Eyes may be present or absent, and in mature males of many species, the first pair of legs is modified into hook-like structures.[2] Additionally, both pairs of legs on the 7th body segment of males are modified into gonopods.[3]

Distribution

Julida contains predominantly temperate species ranging from North America to Panama, Europe, Asia north of the Himalayas, and Southeast Asia.[4]

Classification

The order Julida contains approximately 750 species, divided into the following superfamilies and families:[5]

Blaniuloidea C. L. Koch, 1847
Juloidea Leach, 1814
Nemasomatoidea Bollman, 1893
Paeromopodoidea Cook, 1895
Parajuloidea Bollman, 1893

References

  1. ^ "Diagnostic features of Millipede Orders" (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Retrieved 25 October 2013..mw-parser-output cite.citation{font-style:inherit}.mw-parser-output q{quotes:"""""'"'"}.mw-parser-output code.cs1-code{color:inherit;background:inherit;border:inherit;padding:inherit}.mw-parser-output .cs1-lock-free a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/65/Lock-green.svg/9px-Lock-green.svg.png")no-repeat;background-position:right .1em center}.mw-parser-output .cs1-lock-limited a,.mw-parser-output .cs1-lock-registration a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d6/Lock-gray-alt-2.svg/9px-Lock-gray-alt-2.svg.png")no-repeat;background-position:right .1em center}.mw-parser-output .cs1-lock-subscription a{background:url("//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/aa/Lock-red-alt-2.svg/9px-Lock-red-alt-2.svg.png")no-repeat;background-position:right .1em center}.mw-parser-output .cs1-subscription,.mw-parser-output .cs1-registration{color:#555}.mw-parser-output .cs1-subscription span,.mw-parser-output .cs1-registration span{border-bottom:1px dotted;cursor:help}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display:none;font-size:100%}.mw-parser-output .cs1-visible-error{font-size:100%}.mw-parser-output .cs1-subscription,.mw-parser-output .cs1-registration,.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}.mw-parser-output .cs1-kern-left,.mw-parser-output .cs1-kern-wl-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right,.mw-parser-output .cs1-kern-wl-right{padding-right:0.2em}
  2. ^ J. Gordon Blower (1985). Millipedes: Keys and Notes for the Identification of the Species. Synopses of the British Fauna. Linnean Society of London. ISBN 90-04-07698-0.
  3. ^ Shelley, Rowland M. (1999). "Centipedes and Millipedes with Emphasis on North American Fauna". The Kansas School Naturalist. 45 (3): 1–16.
  4. ^ "Geographic distribution of Millipede Families" (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Retrieved 25 October 2013.
  5. ^ William Shear. "Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844" (PDF). In Z.-Q. Zhang. Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Zootaxa. 159–164. p. 3148.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia authors and editors
original
visit source
partner site
wikipedia EN

Julida: Brief Summary

provided by wikipedia EN

Julida is an order of millipedes. Members are long and cylindrical, typically ranging from 10–120 millimetres (0.39–4.72 in) in length. Eyes may be present or absent, and in mature males of many species, the first pair of legs is modified into hook-like structures. Additionally, both pairs of legs on the 7th body segment of males are modified into gonopods.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia authors and editors
original
visit source
partner site
wikipedia EN

Julida ( Spanish; Castilian )

provided by wikipedia ES
Symbol question.svg
Júlidos Tachypodoiulus niger 1.jpg
TaxonomíaReino: AnimaliaFilo: ArthropodaSubfilo: MyriapodaClase: DiplopodaSubclase: ChilognathaInfraclase: HelminthomorphaSuperorden: JuliformiaOrden: Julida
Brandt, 1833Superfamilias
  • Blaniuloidea
  • Juloidea
  • Nemasomatoidea
  • Paeromopodoidea
  • Parajuloidea
Sinonimia

Zygocheta Cook, 1895
Symphyognatha Verhoeff, 1910

Los júlidos (Julida) son un orden de artrópodos miriápodos diplópodos. Al igual que los demás miembros del superorden Juliformia juegan un importante papel en la fragmentación de la hojarasca.[1]

Descripción[editar]

Tienen una apariencia externa comparativamente uniforme. Son largos y cilíndricos, con un tamaño que por lo general va desde 4 hasta 150 milímetros de longitud.[1][2]

Dependiendo de la especie, o bien carecen de ocelos o solo tienen una fila. En los machos adultos de la mayoría de sus especies el primer par de patas está modificado de alguna forma, el telson, el epiprocto y en ocasiones también el hipoprocto (escala o valva subanal), especialmente en la familia Julidae, presenta variaciones generalmente en forma de extensiones o garfios y ambos pares de patas del séptimo segmento corporal de los machos se modifican en gonópodos, de las cuales el par anterior forma los peltogonópodos protectores y el posterior los órganos para transferir el esperma.[3][4][1]

Distribución[editar]

Su distribución se limita exclusivamente al hemisferio norte (holárticos),[1]​ con especies que predominan sobre todo en clima templado, desde América del Norte a Panamá, Europa, Asia, norte del Himalaya y Sudeste Asiático.[5]

Clasificación[editar]

El orden Julida contiene aproximadamente 750 especies, divididas en 5 superfamilias y 16 familias.[6]

Blaniuloidea C. L. Koch, 1847
Juloidea Leach, 1814
Nemasomatoidea Bollman, 1893
Paeromopodoidea Cook, 1895
Parajuloidea Bollman, 1893

Referencias[editar]

  1. a b c d Spelda, Jörg (2015). «Orden Julida». Ibero Diversidad Entomológica (Sociedad Entomológica Aragonesa) (27A): 1-18. ISSN 2386-7183.
  2. «Diagnostic Features of Millipede Orders: body shape, length, paranota». Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Consultado el 30 de diciembre de 2016.
  3. Shelley, Rowland M. (1999). «Centipedes and Millipedes with Emphasis on North American Fauna». The Kansas School Naturalist 45 (3): 1-16.
  4. Blower, J. Gordon (1985). Millipedes: Keys and Notes for the Identification of the Species. Synopses of the British Fauna. Linnean Society of London. ISBN 90-04-07698-0.
  5. «Biogeography of Millipede Families, arranged by Order». Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Consultado el 30 de diciembre de 2016.
  6. Shear, William. Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844. En Z.-Q. Zhang. «Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness». Zootaxa. 159-164: 3148.

Enlaces externos[editar]

 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores y editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia ES

Julida: Brief Summary ( Spanish; Castilian )

provided by wikipedia ES

Los júlidos (Julida) son un orden de artrópodos miriápodos diplópodos. Al igual que los demás miembros del superorden Juliformia juegan un importante papel en la fragmentación de la hojarasca.​

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores y editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia ES

Julida ( French )

provided by wikipedia FR
Page d'aide sur l'homonymie Pour les articles homonymes, voir Iule.
image illustrant les arthropodes
Cet article est une ébauche concernant les arthropodes.

Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations du projet zoologie.

Julida, les iules, est un ordre de mille-pattes de la classe des diplopodes. Ils sont détritivores, consommant feuilles et bois morts, fruits décomposés, etc. Parfois, ils se nourrissent également de quelques champignons.

Lorsqu'il est inquiété par un prédateur, l'iule se roule en spirale pour se protéger. Il peut parfois sécréter des substances répulsives (benzoquinones et hydroquinones) qui laissent sur la peau des taches de couleur jaune-orangé et parfois une odeur acide. Ces taches disparaissent spontanément, en une semaine. L'utilisation de ce moyen de défense varie selon les espèces. Certaines personnes peuvent réagir à ces sécrétions, les réactions vont de légères rougeurs à l'urticaire.

Chez les Diplopodes, chaque mue apporte, suivant les groupes, un nombre plus ou moins grand de nouveaux anneaux. Par exemple 4 ou 5 pour les Julida (iules), 2 à 4 pour les Polydesmida (polydesmes), un seul pour les Glomerida (gloméris). Chaque anneau porte deux paires de pattes. Donc, plus il est vieux, plus le diplopode a de pattes.

Élevage

L'élevage des iules se popularise petit à petit. L'élevage est relativement simple et la plupart des espèces s'élèvent de la même façon, comme dans un terrarium garni de matières végétales : feuilles mortes, bois mort, humus, etc., en veillant à garder une humidité et une aération suffisantes ainsi qu'en évitant les interstices au niveau du couvercle qui seraient rapidement mis à profit.

Taxonomie

Liste des super-familles

Selon ITIS (11 janv. 2013)[1], ils sont divisés en trois super-familles :

Liste des familles

Selon Catalogue of Life (11 janv. 2013)[2] :

Selon NCBI (11 janv. 2013)[3] :

Selon World Register of Marine Species (11 janv. 2013)[4] :

Notes et références

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia FR

Julida: Brief Summary ( French )

provided by wikipedia FR
Page d'aide sur l'homonymie Pour les articles homonymes, voir Iule. image illustrant les arthropodesCet article est une ébauche concernant les arthropodes.

Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations du projet zoologie.

Julida, les iules, est un ordre de mille-pattes de la classe des diplopodes. Ils sont détritivores, consommant feuilles et bois morts, fruits décomposés, etc. Parfois, ils se nourrissent également de quelques champignons.

Lorsqu'il est inquiété par un prédateur, l'iule se roule en spirale pour se protéger. Il peut parfois sécréter des substances répulsives (benzoquinones et hydroquinones) qui laissent sur la peau des taches de couleur jaune-orangé et parfois une odeur acide. Ces taches disparaissent spontanément, en une semaine. L'utilisation de ce moyen de défense varie selon les espèces. Certaines personnes peuvent réagir à ces sécrétions, les réactions vont de légères rougeurs à l'urticaire.

Chez les Diplopodes, chaque mue apporte, suivant les groupes, un nombre plus ou moins grand de nouveaux anneaux. Par exemple 4 ou 5 pour les Julida (iules), 2 à 4 pour les Polydesmida (polydesmes), un seul pour les Glomerida (gloméris). Chaque anneau porte deux paires de pattes. Donc, plus il est vieux, plus le diplopode a de pattes.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia FR

Orphanoiulus dinapolii: Brief Summary ( Italian )

provided by wikipedia IT

Orphanoiulus dinapolii Strasser, 1960 è un artropode diplopode della famiglia Blaniulidae, endemico di alcune grotte del territorio palermitano.

È uno dei componenti dell'entomofauna ipogea della Grotta Conza e della Grotta della Molara.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autori e redattori di Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia IT

Krocionogi właściwe ( Polish )

provided by wikipedia POL

Krocionogi właściwe[1] (Julida) – rząd wijów z gromady dwuparców i nadrzędu Juliformia. Obejmuje około 750 opisanych gatunków.

Opis

Dorosłe formy tych dwuparców osiągają od 10 do 120 mm długości ciała[2], ale 50 mm przekraczają rzadko[1]. Ich kształt jest silnie wydłużony i walcowaty. Mają od 30 do 90 pierścieni zagłowowych[2][1]. Często tylne krawędzie pierścieni zaopatrzone są w rzędy szczecinek. Głowę cechuje niedochodząca do wargi górnej linia szwu środkowego oraz gnathochilarium o przylegających pieńkach szczęk. U samców odnóża pierwszej pary są zmodyfikowane w haczyki, a ósmej i dziewiątej tworzą gonopody, z których tylne biorą udział w przekazywaniu nasienia w trakcie kopulacji[2].

Występowanie

Takson głównie eurazjatycki, najliczniejszy w strefie umiarkowanej półkuli północnej[3]. W Ameryce Północnej jego przedstawiciele występują od środkowej Alaski, Jukonu i Quebecu po Florydę, Meksyk i Gwatemalę[4]. Znane są z prawie całej Europy, Makaronezji, północnych krańców Afryki, palearktycznej części Azji oraz Azji Południowo-Wschodniej, gdzie sięgają po równik. Na północy przekraczają koło podbiegunowe na Islandii, w Norwegii oraz na Półwyspie Jamalskim[3]. W Polsce jest to najliczniejszy rząd dwuparców, reprezentowany przez 46 gatunków[1] (zobacz: krocionogi właściwe Polski).

Systematyka

Takson ten wprowadzony został w 1833 przez Johanna Friedricha von Brandta[5]. Według analiz filogenetycznych Enghoffa z 1984 Julida zajmują pozycję siostrzaną względem Spirobolida, tworząc z nimi klad siostrzany dla Spirostreptida[6]. Według analizy morfologicznej Regiera i innych z 2005 Julida są siostrzane względem Spirostreptida i wraz nimi tworzą klad siostrzany dla Spirobolida[6][7]. Według analizy Regiera i Shultza z 2001 zajmują pozycję siostrzaną względem kladu objemującego Colobognatha i węzławce[8]. Analiza molekularna Regiera i innych z 2005 metodą największej parsymonii umieszcza je jako siostrzane dla Spirostreptida lub kladu Chordeumatida+Callipodida[7].

Należy tu około 750 gatunków. Klasyfikuje się je w 5 nadrodzinach[9]:

Przypisy

  1. a b c d Jolanta Wytwer: gromada: dwuparce – Diplopoda. W: Zoologia t. 2 Stawonogi cz. 2 Tchawkodyszne. Czesław Błaszak (red.). Wydawnictwo Naukowe PWN, 2012, s. 29–52.
  2. a b c Descriptions and putative apomorphies of millipede clades. W: Milli-PEET: Millipede Systematics [on-line]. Field Museum of Natural History, 26 września 2006. [dostęp 2017-10-10].
  3. a b Rowland M. Shelley, Sergei I. Golovatch. Atlas of myriapod biogeography. I. Indigenous ordinal and supra-ordinal distributions in the Diplopoda: Perspectives on taxon origins and ages, and a hypothesis on the origin and early evolution of the class. „Insecta Mundi”. 158, s. 1–134, 2011.
  4. Rowland M. Shelley. Centipedes and Millipedes with Emphasis on North American Fauna. „The Kansas School Naturalist”. 45 (3), s. 1–16, 1999.
  5. J.F. Brandt. Tentaminum quorundam monographicorum Insecta Myriapoda Chilognathi Latreillii spectantium prodromus. „Bulletin de la Societé Impériale des Naturalistes de Moscou”. 6, s. 194-209, 1833.
  6. a b H. Enghoff. Phylogeny of millipedes-a cladistic analysis. „Zeitschrift für Zoologische Systematik und Evolutionsforschung”. 22 (1), s. 8-26, 1984.
  7. a b J.C. Regier, H.M. Wilson, J.W. Shultz. Phylogenetic analysis of Myriapoda using three nuclear protein-coding genes. „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 34, s. 147-158, 2005.
  8. J.C. Regier, J.W. Shultz. A phylogenetic analysis of the Myriapoda (Arthropoda) using two nuclear protein-encoding genes. „Zoological Journal of the Linnean Society”. 132 (4), s. 469-486, 2001.
  9. WilliamW. Shear WilliamW., Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844 [w:] Animal biodiversity: An outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness, „Zootaxa”, 3148, 2011, s. 159–164 [dostęp 2017-10-08] .???
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visit source
partner site
wikipedia POL

Krocionogi właściwe: Brief Summary ( Polish )

provided by wikipedia POL
 src= Blaniulus guttulatus z rodziny Blaniulidae

Krocionogi właściwe (Julida) – rząd wijów z gromady dwuparców i nadrzędu Juliformia. Obejmuje około 750 opisanych gatunków.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visit source
partner site
wikipedia POL

Ківсяки ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Будова тіла

Тіло довге, циліндричне, складається з великої кількості (більше 30) тулубних сегментів. Розміри від 1 до 12 см.[1] Обидві пари ніг на 7-му сегменті тіла самців перетворені на копулятивний орган (гоноподи[en]), у багатьох видів змінена й передня пара ніг дорослого самця.

Спосіб життя

Рухаються повільно, ноги переставляють по черзі спереду назад, від чого складається враження хвилеподібності рухів ніг.

Ведуть прихований спосіб життя у вологому субстраті: листковому опаді, під корою дерев, у ґрунті. Деякі види отруйні, виділяють ціанідну кислоту, інші навіть використовуються у їжу людиною в тропічних регіонах.

З яйця виходить личинка, що має меншу кількість сегментів тіла, ніж доросла особина. Далі під час линяння вона нарощує довжину тіла.

Біогеографія

Ківсяки поширені у північній півкулі у трьох основних регіонах[2]:

Найбільш північний вид Proteroiulus fuscus зустрічається біля північного полярного кола в Ісландії, де є єдиним ківсяком, живе північніше за коло у Скандинавії та у Росії, де його було знайдено на півдні півовстрова Ямал. Найвище знайдено ківсяка Nepalmatoiulus ivanloebli з Непалу — на висоті 4800 метрів над рівнем моря.

Окрема диз'юнктивна зона поширення ківсяків знаходиться у східному Непалі. Суперечливі дані вказують на наявність ківсяків на островах Оґасавара в Океанії.

Деякі види було випадково завезено в Австралію, Південну Африку, Гавайські острови.

Різноманіття

Поділяються на 5 надродин та декілька родин[3][4]:

Іноді виділяють ще одну родину:

Еволюція і походження

Двопарноногі походять від спільного предка, що вийшов на сушу в середині кембрійського періоду (не менше 525 мільйонів років тому) на території субконтиненту Авалонія. Гілка, що містить ківсяків, багатозв'язів[en] та групу Chordeumatida[en], відокремилася від загального стовбуру в ранньому ордовику (близько 500-480 мільйонів років тому). Відокремлення ківсяків як окремої групи сталося у ранньому силурі (442-440 мільйонів років тому), після відділення Авалонії від Гондвани. Ківсяки поширювалися на вільні території тодішнього суперконтиненту Лавразія. У часи пізнього крейдяного періоду (94-66 мільйонів років тому), коли континенти почали набувати сучасного вигляду, відбулося відокремлення європейських ківсяків від північноамериканських та північноафриканських. Американські ківсяки також розділилися на групи східноамериканських та західноамериканських.

Викопні відбитки ківсяків з еоцену та міоцену (більше 50 мільйонів років тому) належать до сучасної родини Parajulidae. У балтійському бурштині знайдено залишки олігоценових ківсяків віком більше 30 мільйонів років, яких віднесено до сучасних родин Nemasomatidae та Julidae.[2]

Примітки

  1. Diagnostic features of Millipede Orders. Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Процитовано 25 October 2013.
  2. а б Shelley, Rowland M.; Golavatch, Sergei I. (18.03.2011). Atlas of Myriapod Biogeography. I. Indigenous Ordinal and Supra-Ordinal Distributions in the Diplopoda: Perspectives on Taxon Origins and Ages, and a Hypothesis on the Origin and Early Evolution of the Class. Insecta Mundi. Paper 677. ISSN 1942-1354.(англ.)
  3. William Shear. Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844. У Z.-Q. Zhang. Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Zootaxa. 159–164. с. 3148.
  4. Geographic distribution of Millipede Families. Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Процитовано 25 October 2013.

Джерела

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK

Julida ( Vietnamese )

provided by wikipedia VI

Julida một bộ cuốn chiếu. Thành viên của bộ này có thân dài và hình trụ, thường có chiều dài dao động 10–120 mm[1]. Mắt có thể có mặt hay không có, và ở con đực trưởng thành của nhiều loài, cặp đầu tiên của chân bị biến đổi thành cấu trúc giống móc[2]. Ngoài ra, cả hai cặp chân vào phân khúc cơ thể lần thứ 7 của con đực bị biến đổi thành gonopod[3].

Julida bao gồm các loài chủ yếu là ôn đới khác nhau, từ Bắc Mỹ đến Panama, châu Âu, châu Á về phía bắc của dãy Himalaya, và Đông Nam Á[4].

Phân loại

Bộ Julida có khoảng 750 loài, được chia thành các siêu họ và họ sau:[5]

Blaniuloidea C. L. Koch, 1847
Juloidea Leach, 1814
Nemasomatoidea Bollman, 1893
Paeromopodoidea Cook, 1895
Parajuloidea Bollman, 1893

Chú thích

  1. ^ “Diagnostic features of Millipede Orders” (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Truy cập ngày 25 tháng 10 năm 2013.
  2. ^ J. Gordon Blower (1985). “Millipedes: Keys and Notes for the Identification of the Species”. Linnaean Society of London. ISBN 90-04-07698-0.
  3. ^ Shelley, Rowland M. (1999). “Centipedes and Millipedes with Emphasis on North American Fauna”. The Kansas School Naturalist 45 (3): 1–16.
  4. ^ “Geographic distribution of Millipede Families” (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Truy cập ngày 25 tháng 10 năm 2013.
  5. ^ William Shear. “Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844” (PDF). Trong Z.-Q. Zhang. Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Zootaxa. 159–164. tr. 3148.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia tác giả và biên tập viên
original
visit source
partner site
wikipedia VI

Julida: Brief Summary ( Vietnamese )

provided by wikipedia VI

Julida một bộ cuốn chiếu. Thành viên của bộ này có thân dài và hình trụ, thường có chiều dài dao động 10–120 mm. Mắt có thể có mặt hay không có, và ở con đực trưởng thành của nhiều loài, cặp đầu tiên của chân bị biến đổi thành cấu trúc giống móc. Ngoài ra, cả hai cặp chân vào phân khúc cơ thể lần thứ 7 của con đực bị biến đổi thành gonopod.

Julida bao gồm các loài chủ yếu là ôn đới khác nhau, từ Bắc Mỹ đến Panama, châu Âu, châu Á về phía bắc của dãy Himalaya, và Đông Nam Á.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia tác giả và biên tập viên
original
visit source
partner site
wikipedia VI

Кивсяки ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию
Царство: Животные
Подцарство: Эуметазои
Без ранга: Первичноротые
Без ранга: Линяющие
Без ранга: Panarthropoda
Надкласс: Многоножки
Подкласс: Chilognatha
Инфракласс: Helminthomorpha
Надотряд: Juliformia
Отряд: Кивсяки
Международное научное название

Julida Brandt, 1833

Wikispecies-logo.svg
Систематика
на Викивидах
Commons-logo.svg
Изображения
на Викискладе
ITIS 154418NCBI 41448EOL 6453FW 281808

Кивсяки[1] (лат. Julida) — отряд двупарноногих многоножек. Распространённая группа наземных беспозвоночных, обитающих в лесной подстилке, в том числе и в умеренных широтах.

Строение

Тело взрослого кивсяка состоит из головы, многочисленных (более 30) сегментов туловища и тельсона. Тергит, плейриты и стернит каждого туловищного сегмента слиты в единое кольцо и, будучи сильно кальцинированы, представляют собой надёжную защиту от механических повреждений. Длина взрослых кивсяков варьируется от 2 до 20—25 см. Как и другие многоножки, кивсяки дышат с помощью трахей, которые состоят из трахейных пучков, открывающихся стигмами на каждом туловищном сегменте. Развитие выходящей из яйца личинки представляет собой череду линек, в ходе которых увеличивается число туловищных сегментов (анаморфоз).

Классификация

Примечания

  1. Гиляров М. С. Надкласс Многоножки (Myriapoda) // Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1984. — С. 115. — 463 с.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии

Кивсяки: Brief Summary ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию

Кивсяки (лат. Julida) — отряд двупарноногих многоножек. Распространённая группа наземных беспозвоночных, обитающих в лесной подстилке, в том числе и в умеренных широтах.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии

姬马陆目 ( Chinese )

provided by wikipedia 中文维基百科
Ambox wikify.svg
本条目部分链接不符合格式手冊規範跨語言链接及章節標題等處的链接可能需要清理。(2015年12月13日)
請協助改善此條目。參見WP:LINKSTYLEWP:MOSIW以了解細節。突出显示跨语言链接可以便于检查。
總科及

姬馬陸目学名Julida)是倍足綱馬陸總目的生物。本目的物種均為長及圓柱形,長度由10到[convert: 不明單位]不等[1]

有眼睛,但不一定存在;性成熟的雄性物種,其第一對足異化成為鉤裝[2]。 Additionally, both pairs of legs on the 7th body segment of males are modified into gonopods.[3]

分佈

本目物種主要生活於溫帶地區,從北美洲中美洲巴拿馬,亦有分佈於歐洲亞洲喜馬拉亞山脈以北及東南亞等地[4]

分類

本目所包含的物種包括有大約750個物種,分為多個科及總科[5]

Blaniuloidea C. L. Koch, 1847
Juloidea Leach, 1814
Nemasomatoidea Bollman, 1893
Paeromopodoidea Cook, 1895
Parajuloidea Bollman, 1893

Hexecontasoma†是一個已滅絕的屬:原屬刺馬陸總目之下的科地位未定分類元,今屬姬馬陸目[6]

参考文献

  1. ^ Diagnostic features of Millipede Orders (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. [25 October 2013].
  2. ^ J. Gordon Blower. Millipedes: Keys and Notes for the Identification of the Species. Linnaean Society of London. 1985. ISBN 90-04-07698-0.
  3. ^ Shelley, Rowland M. Centipedes and Millipedes with Emphasis on North American Fauna. The Kansas School Naturalist. 1999, 45 (3): 1–16.
  4. ^ Geographic distribution of Millipede Families (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. [25 October 2013].
  5. ^ William Shear. Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844 (PDF). (编) Z.-Q. Zhang. Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Zootaxa. 159–164. : 3148.
  6. ^ 網絡生命大百科》上的Hexecontasoma

外部連結

倍足纲馬陸)之下各個綱
現存
毛尾馬陸亞綱(Penicillata)
唇顎亞綱(Chilognatha)
五帶馬陸下綱
(Pentazonia)
蟠形總目(Oniscomorpha)
蚌形總目(Limacomorpha)
扁形馬陸目(Glomeridesmida)
蠕形馬陸下綱
(Helminthomorpha)
畸顎馬陸類(Colobognatha)
真顎馬陸類(Eugnatha)
馬陸總目(Juliformia)
刺馬陸總目(Nematophora)
Merocheta
滅絕
節胸綱(Arthropleuridea)
唇顎亞綱(Chilognatha)
五帶馬陸下綱(Pentazonia)-->蟠形總目(Oniscomorpha)
蠕形馬陸下綱(Helminthomorpha)
原多足總目(Archipolypoda)
真顎馬陸類(Eugnatha)
馬陸總目(Juliformia)
 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
维基百科作者和编辑

姬马陆目: Brief Summary ( Chinese )

provided by wikipedia 中文维基百科

姬馬陸目(学名:Julida)是倍足綱馬陸總目的生物。本目的物種均為長及圓柱形,長度由10到[convert: 不明單位]不等。

有眼睛,但不一定存在;性成熟的雄性物種,其第一對足異化成為鉤裝。 Additionally, both pairs of legs on the 7th body segment of males are modified into gonopods.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
维基百科作者和编辑