Родина описана Еліасом Магнусом Фрисом в 1822 році як Elvellacai.
Згідно з дослідженнями 1997 року виявлено, що родина найбільш тісно пов'язана з Трюфелевими (Tuberaceae).[1]
Плодові тіла великі, м'ясисті, складаються із шапинки та ніжки, до 10 см висотою. Шапинки різноманітних форм - яйцевидно-округлі, конічні з комірками або з хвилясто-складчастою, зморщеною поверхеню. Шапка горбкувата, лопасна, з вільним нижнім краєм, або прирослими краями, від бурого до сірого кольору. Ніжка гладка, циліндрична, інколи до освнови циліндрича, порожниста, до 6-10 см довжиною. Гіменіальний шар покриває всю верхню повернхню шапинки. Сумки циліндричні. Спори великі, еліпсоїдні, одноклітинні, жовтуваті або без кольору, гладкі.
Представники роду ростуть на ґрунті, рідко на деревині. Поширені в листяних та хвойних лісах, на узліссях, вздовж доріг. В Україні, Європі, Азії, Північній Америці. Переважно весняні гриби - квітень - травень.
Багато видів не їстівні, деякі отруйні, і навіть смертельно отруйні.