dcsimg

Sümükcələr ( Azerbaijani )

provided by wikipedia AZ

Sümükcələr (lat. Lithobiomorpha)-dodaqayaqlılar sinfinə aid heyvan dəstəsi.

Xarici quruluşu

Sümükcələrdə qısa, tünd-qəhvəyi, daim 15 cüt yeriş ayaqlı bədən olur. Bədənin uzunluğu 5-50 mm arasında dəyişir. Öndən başın böyürlərində 13-100 buğumlu antenalar və müxtəlif sayda sadə gözcüklər yerləşir. Sümükcələr nəm və qaranlıq yerləri sevir, yumşaq və rütubətli meşə döşənəyinə üstünlük verirlər. Ancaq torpaqda və açıq sahələrdə də onlara rast gəlmək olur.[1]

Həyat tərzi

Azərbaycanda aşkar edilmiş növlərin böyük hissəsi Lithobius (14 növ) və Monotarsobius (18 növ) cinslərinə aiddir. Hessebius və Harpolithobius cinslərinin hərəsindən 1 növ qeydə alınmışdır (Bababəyova, 1993). Böyük Qafqaz rayonlarından 10 növ məlumdur: Harpolithobius perplexus Zal., Lithobiys portschinskii Ssell., L.viriatus Ssel., L.kessleri Ssel., L.pussillus Latz., L.antipai Matic., Monotazsobius curtipes C.K. və b. Növlərin çoxu Şəki-Zaqatala zonasında qeydə alınmışdır. Onlar döşənəkdə, torpağın yuxarı qatında, yarpaqlı meşələrdə ağac qabıqlarının altında yaşayır. Burada qeydə alınmış Lithobius antipai Matic Azərbaycanın başqa təbii zonalarında tapılmamışdır. Kiçik Qafqazın ayrı-ayrı biogeosenozlarında qeydə alınmış 8 növdən Lithobius asoer laeviceps Zal., L.Oblongus Ssel. yalnız biri zona üçün səciyyəvidir. Dağ-meşə qonur torpaqlarda Lithobius kessleri Ssel., Monotarsolius lencoranicus Zal., üzümyonca altındakı şabalıdı (boz-qəhvəyi) torpaqlarda Lithobius viriatus Ssel., Monotarsolius Lencoranicus Zal. aşkar edilmişdir. Sümükcələrin ən böyük qrupu (14 növ) Lənkəran zonasının rayonlarında qeydə alınmışdır. Bu zonanın kütləvi növlərindən hirkan enliyarpaq meşələrində döşənəkdə və torpağın yuxarı qatında (0-10 sm), eləcə də çay, limon, üzüm plantasiyalarında yaşayan Litholius viriatus Ssel., L.piceus L.K., Monotarsobius lencoranicus Zal. göstərmək olar. Kür-Araz ovalığı rayonlarında yalnız iki növ qeydə alınmışdır: Lithobius cronebergii Ssel. və Monotarsobius curtipes C.K. (Ağsu rayonunda).[2]

Yayılması

Bütün dünyada məlum olan 1100-ə yaxın növdən MDB-də 131, Qafqazda - 54, Azərbaycanda – 24 növ və yarımnöv qeydə alınmışdır. Azərbaycanda Böyük Qafqaz, Kiçik Qafqaz, Şəki-Zaqatala, Lənkəran zonalarında və Ağsu rayonunda yayılmışdır.

Təsnifatı

Cinslər:

Növlər

Ədəbiyyat

  • Azərbayvcanın heyvanlar aləmi, II cild. Bakı, Elm, 2004

Həmçinin bax

Buğumayaqlılar

Dodaqayaqlılar

Xarici keçidlər

İstinadlar

  1. Azərbayvcanın heyvanlar aləmi, II cild. Bakı, Elm, 2004
  2. Azərbayvcanın heyvanlar aləmi, II cild. Bakı, Elm, 2004
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
original
visit source
partner site
wikipedia AZ

Sümükcələr: Brief Summary ( Azerbaijani )

provided by wikipedia AZ

Sümükcələr (lat. Lithobiomorpha)-dodaqayaqlılar sinfinə aid heyvan dəstəsi.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
original
visit source
partner site
wikipedia AZ

Litobiomorfs ( Catalan; Valencian )

provided by wikipedia CA

Els litobiomorfs (Lithobiomorpha) són un ordre de miriàpodes quilòpodes que inclou els populars centcames o centpeus. Tenen el cos allargat i posseïxen 15 parells de potes, la qual cosa els diferencia dels escolopendromorfs -que també conté espècies amonedades centcames-, que en tenen de 21 a 23 parells.

Taxonomia

Els litobiomorfs inclouen dues famílies:

Totes les espècies presents al Països Catalans pertanyem a la família Lithobiidae, concretament als gèneres Lithobius i Eupolybothrus.[1]

Els creterostigmomorfs (Craterostigmomorpha), classificats antigament com a un subordre dels litobiomorfs, s'han separat en ordre propi.

Referències

  1. Blas, M. et al., 1987. Artròpodes (II). Història Natural dels Països Catalans, 10. Enciclopèdia Catalana, S. A., Barcelona, 547 pp. ISBN 84-7739-000-2
En altres projectes de Wikimedia:
Commons
Commons Modifica l'enllaç a Wikidata
Viquiespècies
Viquiespècies
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autors i editors de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia CA

Litobiomorfs: Brief Summary ( Catalan; Valencian )

provided by wikipedia CA

Els litobiomorfs (Lithobiomorpha) són un ordre de miriàpodes quilòpodes que inclou els populars centcames o centpeus. Tenen el cos allargat i posseïxen 15 parells de potes, la qual cosa els diferencia dels escolopendromorfs -que també conté espècies amonedades centcames-, que en tenen de 21 a 23 parells.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autors i editors de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia CA

Steinläufer ( German )

provided by wikipedia DE
Wissenschaftlicher Name Lithobiomorpha Pocock, 1895

Steinläufer (Lithobiomorpha) sind eine Ordnung der Hundertfüßer (Chilopoda).[1]

Merkmale

Die Steinläufer besitzen 15 laufbeintragende Segmente, bei denen sich jeweils ein kürzeres und ein längeres Rückenschild (Tergit) abwechseln und somit die längeren Tergite in der Rumpfmitte zusammenstoßen.[1] Die Lichtsinnesorgane sind meist zwei punktförmige, rechts und links am Kopf angeordnete Einzelaugen (Ocellen). Oft bestehen die Augen auch aus mehreren in Gruppen zusammenstehenden Ocellen. Viele Arten besitzen gar keine Lichtsinnesorgane. Die Hüftglieder der Endbeine tragen unterseits Drüsenporen, aus denen ein Wehrsekret abgesondert werden kann. Die Anordnung dieser Poren wird bei einigen Arten als Bestimmungsmerkmal herangezogen.

Lebensweise

Steinläufer leben vor allem unter Steinen oder Borken, morschem Holz oder Laubstreu. Die Eilarve der Steinläufer besitzt nur 7 Beinpaare.[1] Das letzte Beinpaar des ausgewachsenen Steinläufers wird zur Verteidigung benutzt.

Arten

Die Steinläufer werden auf zwei Familien aufgeteilt, die Henicopidae und die Lithobiidae. Dabei beinhalten erstere weltweit 20[2] und letztere 85[3] Gattungen.

In Mitteleuropa kommen die Henicopidae mit nur einer Art, Lamyctes fulvicornis, vor, während die Lithobiidae zahlreiche Arten aufweisen.[1] Die bekannteste Art in Mitteleuropa ist der Gemeine Steinläufer (Lithobius forficatus).

Belege

  1. a b c d Mathias Schaefer (Hrsg.): Brohmer, Fauna von Deutschland: Ein Bestimmungsbuch unserer heimischen Tierwelt. 19., überarb. Auflage, Quelle und Meyer, Heidelberg und Wiesbaden 1994; S. 185 ff. ISBN 3-494-01225-3.
  2. Henicopidae in der Global Biodiversity Information Facility.
  3. Lithobiomorpha in der Global Biodiversity Information Facility.

Weblinks

 src= Commons: Steinläufer – Sammlung von Bildern, Videos und Audiodateien
 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia Autoren und Herausgeber
original
visit source
partner site
wikipedia DE

Steinläufer: Brief Summary ( German )

provided by wikipedia DE

Steinläufer (Lithobiomorpha) sind eine Ordnung der Hundertfüßer (Chilopoda).

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia Autoren und Herausgeber
original
visit source
partner site
wikipedia DE

Кырк аяктар ( Kirghiz; Kyrgyz )

provided by wikipedia emerging languages
"
Eupolybothrus cavernicolus.

Кырк аяктар (лат. Lithobiomorpha) көп аяктуу жандыктардын бир түркүмү, буларга өкүл катары кадимки кырк аяк (лат. Lithobius forficatus) кирет.

Колдонулган адабияттар

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia жазуучу жана редактор

Кырк аяктар: Brief Summary ( Kirghiz; Kyrgyz )

provided by wikipedia emerging languages
" Eupolybothrus cavernicolus.

Кырк аяктар (лат. Lithobiomorpha) көп аяктуу жандыктардын бир түркүмү, буларга өкүл катары кадимки кырк аяк (лат. Lithobius forficatus) кирет.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia жазуучу жана редактор

Lithobiomorpha ( Spanish; Castilian )

provided by wikipedia ES

Los litobiomorfos (Lithobiomorpha) son un orden de miriápodos quilópodos que incluye los populares ciempiés. Tienen el cuerpo alargado y poseen 15 pares de patas, lo cual los diferencia de los escolopendromorfos, que también contiene especies denominadas vulgarmente ciempiés, que tienen de 21 a 23 pares.

Taxonomía

Los litobiomorfos incluyen dos familias:

La mayoría de las especies presentes en la península ibérica pertenecen a la familia Lithobiidae, concretamente a los géneros Lithobius y Eupolybothrus.[1]

Los craterostigmomorfos (Craterostigmomorpha), clasificados antiguamente como uno suborden de los litobiomorfos, se han separado en orden propio.

Referencias

  1. Blas, M. et al., 1987. Artròpodes (II). Història Natural de los Països Catalans, 10. Enciclopèdia Catalana, S. A., Barcelona, 547 pp. ISBN 84-7739-000-2

"
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores y editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia ES

Lithobiomorpha: Brief Summary ( Spanish; Castilian )

provided by wikipedia ES

Los litobiomorfos (Lithobiomorpha) son un orden de miriápodos quilópodos que incluye los populares ciempiés. Tienen el cuerpo alargado y poseen 15 pares de patas, lo cual los diferencia de los escolopendromorfos, que también contiene especies denominadas vulgarmente ciempiés, que tienen de 21 a 23 pares.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores y editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia ES

Lithobiomorpha ( French )

provided by wikipedia FR

Les Lithobiomorpha sont un ordre d'arthropodes du sous-embranchement des myriapodes.

Liste des familles

Selon Catalogue of Life (12 juin 2014)[1] :

Selon NCBI (12 juin 2014)[2] :

Voir aussi

Liste des genres

Selon Catalogue of Life (12 juin 2014)[1] :

Selon NCBI (12 juin 2014)[2] :

Notes et références

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia FR

Lithobiomorpha: Brief Summary ( French )

provided by wikipedia FR

Les Lithobiomorpha sont un ordre d'arthropodes du sous-embranchement des myriapodes.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia FR

Lithobiomorpha ( Dutch; Flemish )

provided by wikipedia NL

Lithobiomorpha zijn een orde van duizendpoten (Chilopoda).

Taxonomie

De volgende families zijn bij de orde ingedeeld:[1]

Bronnen, noten en/of referenties
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visit source
partner site
wikipedia NL

Lithobiomorpha: Brief Summary ( Dutch; Flemish )

provided by wikipedia NL

Lithobiomorpha zijn een orde van duizendpoten (Chilopoda).

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visit source
partner site
wikipedia NL

Lithobiomorpha ( Portuguese )

provided by wikipedia PT
Famílias Lithobiidae
Wikispecies
O Wikispecies tem informações sobre: Lithobiomorpha

Lithobiomorpha é uma ordem de miriápodes composta por pequenas centopéias chatas e de corpo forte. Vivem em fendas escavadas.

A placa coxoesternal é dividida. Os machos tem glândulas coxais nos últimos 4 pares de pernas que servem para a absorção de água. O corpo é reforçado por placas tergíticas longas e curtas. Não se alimentam se forem privados de suas antenas. As trocas gasosas e a excreção se dão pelos espiráculos laterais e pareados.

Têm um par de órgãos de Tomösvary nas antenas e na cabeça, que são usados para a detecção de vibrações e controle de umidade. O último par de pernas tem função sensitiva modificados para parecer antenas posteriores.

Têm desenvolvimento anamorfico, ou seja, só tem uma parte do complemento dos segmentos dos adultos.

Bibliografia

  • Edgecombe, G.D. 2004: Monophyly of Lithobiomorpha (Chilopoda): new characters from the pretarsal claws. Insect systematics and evolution, 35: 29-41.
 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores e editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia PT

Lithobiomorpha: Brief Summary ( Portuguese )

provided by wikipedia PT
WikispeciesO Wikispecies tem informações sobre: Lithobiomorpha

Lithobiomorpha é uma ordem de miriápodes composta por pequenas centopéias chatas e de corpo forte. Vivem em fendas escavadas.

A placa coxoesternal é dividida. Os machos tem glândulas coxais nos últimos 4 pares de pernas que servem para a absorção de água. O corpo é reforçado por placas tergíticas longas e curtas. Não se alimentam se forem privados de suas antenas. As trocas gasosas e a excreção se dão pelos espiráculos laterais e pareados.

Têm um par de órgãos de Tomösvary nas antenas e na cabeça, que são usados para a detecção de vibrações e controle de umidade. O último par de pernas tem função sensitiva modificados para parecer antenas posteriores.

Têm desenvolvimento anamorfico, ou seja, só tem uma parte do complemento dos segmentos dos adultos.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores e editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia PT

Кістянки ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Опис

Кістянки за зовнішнім виглядом дещо нагадують сколопендр, але мають довші ноги, яких у представників цього ряду 15 пар. Більшість кістянок — мешканці лісової підстилки або залишків лучкових або степових трав'янистих рослин, що накопичуються на поверхні ґрунту. Глибоко в ґрунт кістянки не закопуються, їх тіло сплющене в спинно-черевному напрямку, як і у всіх членистоногих, ховаються під лежачі на поверхні ґрунту укриття (злежале листя, колоди, камені тощо). Більшість кістянок має рудувате або коричневе забарвлення верхньої поверхні тіла. З боків голови у них розташовані очі, кожне з яких представляє скупчення кількох десятків (зазвичай близько 40) простих опуклих очок. Вусики у кістянок довгі, многочленикові.

Спосіб життя

Кістянки швидко бігають, і, якщо їх вдень витягти на поверхню, вони прагнуть скоріше забратися в яку-небудь щілину. Ночами кістянки у пошуках здобичі виходять на поверхню ґрунту. Їжею їм служать різні дрібні комахи. Кістянки живляться не тільки виходячи на поверхню ґрунту, але і сидячи у своїх укриттях, підстерігаючи комах, дрібних павуків тощо, яких, як і їх самих, приваблює волога тих щілин і порожнин, у яких сидять ці багатоніжки. Наприклад, під каменями, під якими сидять удень кістянки, можна побачити багато залишків тих комах, які стали жертвами хижака. Так як кістянки бувають активні і здатні до руху при більш низьких температурах, ніж комахи, роль їх у винищуванні дрібних шкідливих комах буває досить велика. Після перезимівлі, наприклад, кістянки справляються з такими комахами, з якими їм би не впоратися в теплу пору року (гусениці листовійок та ін.) Свою здобич кістянки, як і інші губоногі, вбивають отрутою залозок, що знаходяться у ногощелепах. Але кігтики їх ногощелеп настільки слабкі, що не можуть проколоти шкіру людини і тому для нас кістянки безпечні.

Розмноження

У період розмноження самці кістянок поплескують самиць своїми вусиками, закликаючи слідувати за собою. Під каменем або колодою самець кістянки плете павутину сітку, на яку відкладає сперматофор. Потім він обертається до самиці, торкається її вусиків своїми і задкує, обмацуючи дорогу подовженими ногами, а ступаюча за ним самиця підхоплює сперматофор ніжками, розташованими поруч із статевим отвором. Яйця в кістянок відкладаються цілими грудочками, самка згортається навколо них, охороняючи від ворогів і очищаючи від забруднення. Крім того, на черевній стороні самки виділяється слиз, що оберігає яйця від втрати води. Маленьких кістянок, що виходять з яєць самка перший час теж оберігає. Кістянки виходять з яєць з меншим числом пар ніг, ніж у дорослих (всього 7 пар), і тільки в міру зростання і линьок число пар ніг у них поступово збільшується.

Класифікація

Різні види і навіть роди кістянок розрізняти буває досить важко навіть фахівцям. У печерах Сербії живуть бліді сліпі печерні кістянки, у яких немає очей, але зате дуже сильно розвинені довгі многочленикові вусики.

В ряді виділяють 2 родини:

Примітки

  1. Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1984. — С. 120. — 463 с.
  2. Шарова Инесса Христиановна. Зоология беспозвоночных / А.Н. Соколов. — Учебное издание. — М. : ВЛАДОС, 2002. — 592 с. — 20000 прим. — ISBN 5-691-00332-1.
  3. Minelli, Alessandro. «Class Chilopoda, Class Symphyla and Class Pauropoda». — In: Zhang, Z.-Q. (Ed.) «Animal biodiversity: An outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness».(англ.) // Zootaxa. — Magnolia Press. — Vol. 3148. — P. 157-158.

Посилання

  • Залесская Надежда Трофимовна. Определитель многоножек-костянок СССР (Chilopoda, Lithobiomorpha) / Ред. Гиляров М. С. — М. : Наука, 1978. — 212 с. — 1900 прим.


license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK

Костянки ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию
У этого термина существуют и другие значения, см. Костянка.
Царство: Животные
Подцарство: Эуметазои
Без ранга: Первичноротые
Без ранга: Линяющие
Без ранга: Panarthropoda
Надкласс: Многоножки
Класс: Губоногие
Подкласс: Pleurostigmophora
Отряд: Костянки
Международное научное название

Lithobiomorpha

Семейства Wikispecies-logo.svg
Систематика
на Викивидах
Commons-logo.svg
Изображения
на Викискладе
ITIS 553110NCBI 41362EOL 577FW 290416

Костянки[1][2] (лат. Lithobiomorpha) — отряд многоножек из класса губоногих (Chilopoda). Отличаются от представителей родственного отряда геофилов (Geophilomorpha) более коротким телом и меньшим числом ног.

Для лесов Европейской России обычна костянка обыкновенная (Lithobius forficatus). Встречается она и в населенных пунктах, в щелях каменных построек. Тело рыжевато-коричневое длиной 2—3,5 см.

2 семейства, около 60 родов и более 1000 видов[3].

Особенности

Костянки легко проникают в любые тесные пространства, чему способствует то, что тело у них сплющено.

Самка откладывает яйца кучками в почву, покрывает кладку слизью и охраняет до вылупления молодых особей, после чего некоторое время охраняет и их.

Питание

Костянки питаются насекомыми. Свойственная им стойкость к достаточно низким температурам позволяет нападать на крупных насекомых, оцепеневших от холода. Так, костянки поедают весной много крупных гусениц, с которыми бы не справились, не находись те в анабиозе.

Примечания

  1. Гиляров М. С. Надкласс Многоножки (Myriapoda) // Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1984. — С. 120. — 463 с.
  2. Шарова И. Х. Зоология беспозвоночных / А. Н. Соколов. — Учебное издание. — М.: ВЛАДОС, 2002. — С. 422. — 592 с. — 20 000 экз.ISBN 5-691-00332-1.
  3. Minelli, Alessandro. «Class Chilopoda, Class Symphyla and Class Pauropoda». — In: Zhang, Z.-Q. (Ed.) «Animal biodiversity: An outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness». (англ.) // Zootaxa. — Magnolia Press. — Vol. 3148. — P. 157—158.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии

Костянки: Brief Summary ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию

Костянки (лат. Lithobiomorpha) — отряд многоножек из класса губоногих (Chilopoda). Отличаются от представителей родственного отряда геофилов (Geophilomorpha) более коротким телом и меньшим числом ног.

Для лесов Европейской России обычна костянка обыкновенная (Lithobius forficatus). Встречается она и в населенных пунктах, в щелях каменных построек. Тело рыжевато-коричневое длиной 2—3,5 см.

2 семейства, около 60 родов и более 1000 видов.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии