Neolycaena

Neolycaena er en slekt av stjertvingene. De er sommerfugler i gruppen glansvinger. Den blir nå gjerne regnet som en underslekt av Satyrium.

Kilder

• Fauna Europaea Web Service (2004) Fauna Europaea version 1.1, www.faunaeur.org.

Eksterne lenker

• (en) Neolycaena i Encyclopedia of Life
• (en) Neolycaena i Global Biodiversity Information Facility
• (en) Neolycaena hos Fauna Europaea
• (en) Neolycaena hos NCBI
• (en) Kategori:Neolycaena – bilder, video eller lyd på Wikimedia Commons
• Neolycaena – detaljert informasjon på Wikispecies
• Moths and Butterflies of Europe and North Africa - flott bildesamling.
• www.nhm.uio.no/fakta/zoologi/insekter/norlep/ Norges sommerfugler – Et norskspråklig nettsted om norske sommerfugler.
• Norsk Entomologisk forening – for deg som vil lære mer om insekter.

Denne zoologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den.
Det finnes mer utfyllende artikkel/artikler på .

Neolycaena — рід метеликів родини синявцеві (Lycaenidae). Відомо близько 20 видів. Види роду поширені в степовій і лісостеповій зоні Європи і Північної Азії до Далекого Сходу. В Україні зустрічається 1 вид — хвостюшок Еверсманна (Neolycaena rhymnus)

Класифікація

Рід інколи включають в рід Satyrium. Рід включає такі види:

Підрід Neolycaena

• Neolycaena lunara
• Neolycaena medea
• Neolycaena olga
• Neolycaena pretiosa
• Neolycaena sinensis

Підрід Rhymnaria

• Neolycaena aeto
• Neolycaena baidula
• Neolycaena carbonaria
• Neolycaena connae
• Neolycaena davidi
• Neolycaena eckweileri
• Neolycaena falkovitchi
• Neolycaena iliensis
• Neolycaena irkuta
• Neolycaena kozlovi
• Neolycaena rhymnus
• Neolycaena sajana
• Neolycaena submontana
• Neolycaena tengstroemi
• Neolycaena transiliensis

Джерела

• http://lepidoptera.ru/taxonomy/1707
• Некрутенко Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005). Денні метелики України. Київ: Вид-во Раєвського. с. 232.

Систематика
на Викивидах

Изображения
на Викискладе

Neolycaena (лат.) — род бабочек из семейства голубянок.

Описание

Верхняя сторона крыльев коричнево-бурого цвета или сажисто-бурого цвета. Нижняя сторона крыльев с различными чёрными и белыми точками. Половой диморфизм практически не выражен. В строении гениталий самца тегумен очень широкий, вальвы сросшиеся, сужаются к апексу, саккус короткий, эдеагус несколько длиннее, чем саккус и тегумен, юкста отсутствует^[1].

Ареал

Виды рода распространены в степной и лесостепной зоне Европы и Северной Азии до Дальнего Востока.

Классификация

Примечания