Els unionoids (Unionoida) són un ordre de mol·luscs bivalves d'aigua dolça. Molts dels bivalves de major grandària pertanyen a aquest ordre, incloent les músclos d'aigua dolça, que poden aconseguir una grandària de fins a 20 cm. Tots els mol·luscs pertanyents a aquest ordre tenen en comú un estat larvari parasitari en peixos i petxines amb alt contingut en matèria orgànica, que poden esquerdar-se si s'assequen. No poden sobreviure profundament enterrats en fons sedimentaris a causa de l'escassa longitud dels seus sifons.
S'inclouen unes 900 espècies dins d'aquest ordre, totes elles d'aigua dolça, distribuïdes pels sis continents. Moltes d'aquestes espècies estan amenaçades a causa de la degradació del seu hàbitat o a la sobre explotació, provocada per l'interès que suscita les seves petxines.
Unionoida is een orde van de tweekleppigen.
De volgende taxa zijn bij de orde ignedeeld:
Unionoida is een orde van de tweekleppigen.
Unionoida (unionider er større ferkvannsmuslinger) er en orden av ferskvannsmuslinger i underklasse Paleoheterodonta. Ordenen består av fire overfamilier og inkluderer de fleste større muslinger som lever i ferskvann, blant annet 16 arter i Europa, hvorav fire i Norge.[1] Det finnes cirka 511 arter.[1]
Ferkvannsmuslinger spiller en nøkkelrolle for økosystemet, selv om populasjonene er i sterk tilbakegang. Individene renser vannet i en filteprosess for å ernære seg, og enkelte arter kan rense opp mot 40–50 liter i døgnet. Mange andre arter er av den grunn avhengige av muslingene for å kunne reprodusere, mange også for å kunne ernære seg.
Inndelingen under følger WoRMS og er i henhold til Bieler & Gofas (2016).[2] Norske navn følger i hovedsak Artsdatabanken, men navn i parentes er kun uoffisielle beskrivelser.
Unionoida (unionider er større ferkvannsmuslinger) er en orden av ferskvannsmuslinger i underklasse Paleoheterodonta. Ordenen består av fire overfamilier og inkluderer de fleste større muslinger som lever i ferskvann, blant annet 16 arter i Europa, hvorav fire i Norge. Det finnes cirka 511 arter.
Ferkvannsmuslinger spiller en nøkkelrolle for økosystemet, selv om populasjonene er i sterk tilbakegang. Individene renser vannet i en filteprosess for å ernære seg, og enkelte arter kan rense opp mot 40–50 liter i døgnet. Mange andre arter er av den grunn avhengige av muslingene for å kunne reprodusere, mange også for å kunne ernære seg.
Multimedia w Wikimedia Commons Unionoida – rząd słodkowodnych małży blaszkoskrzelnych (Eulamellibranchia) o symetrycznych muszlach zróżnicowanego kształtu – od prawie okrągłych po silnie wydłużone[2], obejmujący około 1000 gatunków szeroko rozprzestrzenionych w wodach wszystkich kontynentów, poza Antarktydą. Obecnie zaliczane są do Palaeoheterodonta. Nazywane niekiedy najadami[2][3] (ale taką nazwą określane są też pierścienice zaliczane do najadowatych). W Polsce stwierdzono występowanie 8 gatunków[2].
Są to średniej wielkości lub duże mięczaki, o długości od kilkunastu[3] do 300 mm[2]. Periostrakum dobrze rozwinięte, najczęściej brązowe lub żółte. Linie przyrostów rocznych zwykle wyraźnie zaznaczone. Od wewnątrz widoczne odciski mięśni zwieraczy oraz retraktorów nogi. Zamek muszli schizodontowy, może być zredukowany[2][3]. Larwy (glochidium lub lasidium u Etherioidea) pasożytują na rybach lub płazach[3].
Rodziny zaliczane do tego rzędu grupowane są w podrodzinach[2]:
Unionoida – rząd słodkowodnych małży blaszkoskrzelnych (Eulamellibranchia) o symetrycznych muszlach zróżnicowanego kształtu – od prawie okrągłych po silnie wydłużone, obejmujący około 1000 gatunków szeroko rozprzestrzenionych w wodach wszystkich kontynentów, poza Antarktydą. Obecnie zaliczane są do Palaeoheterodonta. Nazywane niekiedy najadami (ale taką nazwą określane są też pierścienice zaliczane do najadowatych). W Polsce stwierdzono występowanie 8 gatunków.
Це в основному великі молюски — до 20 см завдовжки.
Unionoida мешкають в озерах, річках і струмках, фільтруючи воду у пошуках органічних часточок. Личинки цих молюсків є паразитами риби або земноводних, проте не спричиняють шкоди своїм господарям.
Склад ряду Unionoida за системою Bouchet et al., 2010[1]:
Це незавершена стаття з малакології.Unionoida là một bộ trai nước ngọt, thân mềm hai mảnh vỏ thủy sinh.[1][2][3] Bộ này bao gồm hầu hết các loài trai nước ngọt lớn, bao gồm cả trai ngọc nước ngọt. Các họ phổ biến nhất là Unionidae và Margaritiferidae.
Siêu họ và họ trong bộ Unionoida, như được liệt kê theo Bieler và cộng sự (2010).[2] Unionoida
Unionoida là một bộ trai nước ngọt, thân mềm hai mảnh vỏ thủy sinh. Bộ này bao gồm hầu hết các loài trai nước ngọt lớn, bao gồm cả trai ngọc nước ngọt. Các họ phổ biến nhất là Unionidae và Margaritiferidae.
Unionoida Stoliczka, 1871
Unionoida (лат.) — отряд двустворчатых моллюсков подкласса Palaeoheterodonta. Насчитывает более 900 пресноводных видов, распространённых по всему миру (за исключением Антарктиды). Представители отряда известны с раннего девона.
Это в основном крупные моллюски длиной до 20 см. Живут в озёрах, реках и ручьях, фильтруя воду в поисках органических частиц. Личинки этих моллюсков являются паразитами рыб или земноводных, однако не наносят вред своим хозяевам.
Состав отряда приведён согласно Bouchet и др. 2010 года[1]:
Unionoida (лат.) — отряд двустворчатых моллюсков подкласса Palaeoheterodonta. Насчитывает более 900 пресноводных видов, распространённых по всему миру (за исключением Антарктиды). Представители отряда известны с раннего девона.
Это в основном крупные моллюски длиной до 20 см. Живут в озёрах, реках и ручьях, фильтруя воду в поисках органических частиц. Личинки этих моллюсков являются паразитами рыб или земноводных, однако не наносят вред своим хозяевам.
イシガイ目（イシガイもく、Unionoida）は淡水生の二枚貝の分類群。世界に広く分布し、約900種を含む。日本に生息するものは亜種を含め18種類が知られる。
イシガイ目の多くの貝は母貝の中で受精・発生してグロキディウム幼生となり、魚の体表（魚種は貝により異なる）に寄生して成長し、その後自由生活に入る。一方、タナゴ類やヒガイ類の産卵母貝となることが知られる。
日本では、水路の護岸化等による生息環境破壊にともない生息地、個体数とも減少しており、多くの種が環境省や各自治体のレッドリストに記載される状況となっている。
この項目は、動物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（Portal:生き物と自然／プロジェクト:生物）。 
