dcsimg

Oostelijk kalkgraslanddikkopje ( Dutch; Flemish )

provided by wikipedia NL

Insecten

Het oostelijk kalkgraslanddikkopje (Spialia orbifer) is een vlinder uit de familie dikkopjes (Hesperiidae). De wetenschappelijke naam is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1823 door Hübner.

De soort komt voor in Europa.

Bronnen, noten en/of referenties
Geplaatst op:
26-03-2013
Dit artikel is een beginnetje over biologie. U wordt uitgenodigd om op bewerken te klikken om uw kennis aan dit artikel toe te voegen. Beginnetje
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visit source
partner site
wikipedia NL

Головчак кружало ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Поширення

Вид поширений у Південно-Східній Європі, на Сицилії, у Греції, Туреччині, Ірані, на Кавказі, у Середній Азії, Афганістані, Казахстані, степовій зоні Росії[2].

В Україні поширений у Криму[3]. Є давні вказівки на знахідки в Херсонській[4] та Полтавській[5] областях.

Опис

Розмір 11-14 мм, розмах крил 24-28 мм. За розмірами і візерунком нагадує метеликів роду Pyrgus, від яких відрізняється присутністю субмаргінального ряду білих плям зверху на крилах. Знизу на задніх крилах білі плями округлені та ізольовані.

Спосіб життя

Метелики населяють лісові галявини, гірські степи з чагарниками, заплавні луки річок, нижню частину субальпійських лук. Метелики спостерігаються з травня по вересень. За рік розвивається два покоління. Самиці відкладають яйця по одному на кормові рослини. Яйце має 13-14 ребер. Кормовими рослинами гусені є малина, родовик лікарський, родовик малий. Гусениці живуть в основі рослини, де будують сховок з павутини і вплетених туди частин рослини. Харчуються переважно вдень, залишаючи при цьому свій притулок. Заляльковуються в підстилці, споруджуючи нещільний кокон. Лялечка покрита восковим нальотом. Зимують гусениці.

Примітки

  1. Spialia, Site of Markku Savela
  2. Плющ И. Г., Моргун Д. В., Довгайло К. Е., Рубин Н. И., Солодовников И. А. Дневные бабочки (Hesperioidea и Papilionoidea, Lepidoptera) Восточной Европы. CD определитель, база данных и пакет программ «Lysandra». — Минск, Киев, Москва, 2005.
  3. Савчук В. В. Атлас бабочек и гусениц Крыма. — Симферополь: Бизнес—Информ, 2013. — 296 с. — ISBN 978-966-648-331-0.
  4. Obraztzov N. S. Zur Kenntnis der Lepidopteren der Dnjepr-Bugschen Steppe // Труди Фізично-Математичного Відділу. — 1929. — Т. XIII, вып. 1.
  5. Czernay A. Verzeichniss der Lepidopteren des Charkowschen, Poltawschen und Ekaterinoslawschen gouvernements // Bull. Soc. Natur. — Moscou, 1854. — Вып. 27. — № 7. — P. 212—225.

Посилання

  • Некрутенко Ю. П., Чиколовець В.В. Денні метелики України. — Київ : Видавництво Раєвського, 2005. — 232 с. — (Природа України) — ISBN 966-7016-17-X..


license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK

Толстоголовка круглопятнистая ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию
Латинское название Spialia orbifer (Hübner, [1823])

wikispecies:
Систематика
на Викивидах

commons:
Изображения
на Викискладе

NCBI 876077

Толстоголовка круглопятнистая[1][2] (лат. Spialia orbifer) — бабочка из семейства толстоголовок.

Этимология названия

Orbifer (греческий) — буквально «несущий круги». Название указывает на характерный рисунок нижней стороны задних крыльев[1].

Ареал и места обитания

Spialia orbifer, Orbed Red Underwing Skipper, Arda River, Bulgaria, June 2015 (21058007714).jpg

Восточная Европа, остров Сицилия, Передний Восток, Кавказ, юг европейской части России и Украины, Афганистан, Средняя Азия, юг Сибири, юг Дальнего Востока[2].

На Украине - старые литературные указания для Полтавской[3] и Херсонской[4] областей. Ареал включает Крымский полуостров, где вид встречается спорадически в лесостепных районах и предгорьях[5].

Бабочки населяют лесные опушки, лесные поляны, склоны, каменистые обрывы, горные степи с зарослями кустарников, пойменные луга горных рек, нижнюю часть субальпийских лугов, а также у меловых обнажений.

Биология

В год развивается в двух поколениях, в Закавказье, возможно, три поколения. Время лёта первого поколения отмечается в мае - июне; второго поколения - с середины июля по август. Самки откладывают яйца по одному между цветковых почек. Кормовые растения гусениц: кровохлебка малая, малина, лапчатка, Poterium polygamum. Гусеницы зимуют в подстилке у основания кормового растения. Куколка находится в скрученных листьях.

Источники

  • Львовский А. Л., Моргун Д. В. — Булавоусые чешуекрылые Восточной Европы (Определители по флоре и фауне России), М.: КМК, 2007

Примечания

  1. 1 2 Львовский А. Л., Моргун Д. В. — Булавоусые чешуекрылые Восточной Европы (Определители по флоре и фауне России), М.: КМК, 2007
  2. 1 2 Плющ И. Г., Моргун Д. В., Довгайло К. Е., Рубин Н. И., Солодовников И. А. Дневные бабочки (Hesperioidea и Papilionoidea, Lepidoptera) Восточной Европы. CD определитель, база данных и пакет программ «Lysandra». — Минск, Киев, Москва, 2005.
  3. Czernay A. Verzeichniss der Lepidopteren des Charkowschen, Poltawschen und Ekaterinoslawschen gouvernements // Bull. Soc. Natur. — Moscou, 1854. — Вып. 27. — № 7. — P. 212—225.
  4. Obraztzov N. S. Zur Kenntnis der Lepidopteren der Dnjepr-Bugschen Steppe // Труди Фізично-Математичного Відділу. — 1929. — Т. XIII, вып. 1.
  5. Савчук В. В. Атлас бабочек и гусениц Крыма. — Симферополь: Бизнес—Информ, 2013. — 296 с. — ISBN 978-966-648-331-0.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии

Толстоголовка круглопятнистая: Brief Summary ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию

Толстоголовка круглопятнистая (лат. Spialia orbifer) — бабочка из семейства толстоголовок.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии