Arbre aloe ( Catalan; Valencian )

provided by wikipedia CA

L'Arbre aloe, (Aloe dichotoma) també conegut amb el nom local de Kokerboom en afrikaans i Choje pels san, és una espècie d'aloe indígena del sud d'Àfrica, específicament de la regió del Cap i Namíbia. Es tracta d'una de les 10 espècies més amenaçades pel canvi climàtic.

L'ús tradicional per part dels boiximans (san) era per a fer el carcaix per portar les fletxes i d'això en deriva el nom en anglès Quiver tree o en afrikaans Kokerboom que es tradueix per arbre de buirac.

Aloe dichotoma es cultiva al sud-oest dels Estats Units per a jardineria. És una planta de creixement molt lent i per tant cara.

Galeria fotogràfica

Enllaços externs

En altres projectes de Wikimedia:
Commons
Commons (Galeria)
Commons
Commons (Categoria) Modifica l'enllaç a Wikidata


license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autors i editors de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia CA

Arbre aloe: Brief Summary ( Catalan; Valencian )

provided by wikipedia CA

L'Arbre aloe, (Aloe dichotoma) també conegut amb el nom local de Kokerboom en afrikaans i Choje pels san, és una espècie d'aloe indígena del sud d'Àfrica, específicament de la regió del Cap i Namíbia. Es tracta d'una de les 10 espècies més amenaçades pel canvi climàtic.

L'ús tradicional per part dels boiximans (san) era per a fer el carcaix per portar les fletxes i d'això en deriva el nom en anglès Quiver tree o en afrikaans Kokerboom que es tradueix per arbre de buirac.

Aloe dichotoma es cultiva al sud-oest dels Estats Units per a jardineria. És una planta de creixement molt lent i per tant cara.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autors i editors de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia CA

Köcherbaum ( German )

provided by wikipedia DE
Wissenschaftlicher Name Aloe dichotoma Masson
 src=
Blütenstände des Köcherbaums mit Miombonektarvogel
 src=
Köcherbaum (Aloe dichotoma)

Der Köcherbaum (Aloe dichotoma) ist eine Pflanzenart der Gattung der Aloen in der Unterfamilie der Affodillgewächse (Asphodeloideae). Das Artepitheton dichotoma leitet sich vom griechischen Wort „διχότομος“ (dichotomos) für geteilt ab und verweist auf die zweigabligen Äste. Der Trivialname „Kokerboom“ (Afrikaans) wurde erstmals 1685 von Simon van der Stel während dessen Expedition durch das Namaqualand verzeichnet.[1]

Beschreibung

Vegetative Merkmale

Der Köcherbaum wächst stammbildend mit reich dichotomisch verzweigten, halbkugeligen und dichten Kronen.[1][2] Der aufrechte Stamm erreicht Wuchshöhen von sechs bis neun Metern und wird an der Basis bis mehr als einen Meter dick.[1][2] Die etwa 20 lanzettlich-linealischen, blaugrünen Laubblätter sitzen dicht rosettenförmig an den Zweigen. Die Blattspreite ist bis 35 Zentimeter lang und bis fünf Zentimeter breit.[2] Die sehr schmalen, bräunlich gelben Blattränder sind mit 1 Millimeter großen bräunlich gelben Zähnchen besetzt, die zur Blattspitze kleiner werden.

Blütenstände und Blüten

Der drei- bis fünfmal verzweigte, traubige Blütenstand erreicht eine Höhe von bis zu 30 Zentimeter. Die breit zylindrischen, leicht spitz zulaufenden traubigen Teilblütenstände sind bis zu 15 Zentimeter lang und bis zu 9 Zentimeter breit. Die Blütenstiele besitzen eine Länge von 5 bis 10 Millimeter. Die bauchigen Blüten sind 33 Millimeter lang, an der Basis kurz verschmälert und in der Mitte bis zu einem Durchmesser von 14 Millimeter geweitet. Die Blütenhüllblätter sind leuchtend kanariengelb. Ihre äußeren Perigonblätter sind auf einer Länge von 25 Millimetern nicht miteinander verwachsen. Die Staubblätter und der Griffel ragen 12 bis 15 Millimeter aus der Blüte heraus.

Genetik

Die Chromosomenzahl beträgt 2 n = 14 {displaystyle 2n=14} 2n=14.

Systematik und Verbreitung

Der Köcherbaum ist in Namibia und der südafrikanischen Provinz Nordkap verbreitet, wo er zumeist an felsigen Hängen wächst.[1] Eine besonders große Anzahl Köcherbäume wächst im Köcherbaumwald nordöstlich von Keetmanshoop.

Die Erstbeschreibung durch Francis Masson wurde 1776 veröffentlicht.[3] Synonyme sind Rhipidodendrum dichotomum (Masson) Willd. (1811), Aloe ramosa Haw. (1804), Aloe montana Schinz (1896), Aloe dichotoma var. dichotoma, Aloe dichotoma var. montana (Schinz) A.Berger (1908) und Aloidendron dichotomum (Masson) Klopper & Gideon F.Sm. (2013).[4]

Bedeutung

Der Köcherbaum dient dem Siedelweber als Nistplatz.[1]

Nachweise

Literatur

Einzelnachweise

  1. a b c d e Doreen Court: Succulent Flora of Southern Africa. Struik Nature, Kapstadt 2010, S. 263–264, ISBN 9781770075870
  2. a b c Urs Eggli: Sukkulenten. Ulmer, Stuttgart 2008, S. 150–151, ISBN 9783800153961
  3. Francis Masson: An Account of Three Journeys from the Cape Town into the Southern Parts of Africa; Undertaken for the Discovery of New Plants, towards the Improvement of the Royal Botanical Gardens at Kew. In: Philosophical Transactions of the Royal Society. Band 66, 1776, S. 310 (doi:10.1098/rstl.1776.0017).
  4. Olwen Megan Grace, Ronell R. Klopper, Gideon F. Smith, Neil R. Crouch, Estrela Figueiredo, Nina Ronsted, Abraham E. van Wyk: A revised generic classification for Aloe (Xanthorrhoeaceae subfam. Asphodeloideae). In: Phytotaxa. Band 76, Nummer 1, 2013, S. 7–14 (doi:10.11646/phytotaxa.76.1.1).

Weblinks

 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia Autoren und Herausgeber
original
visit source
partner site
wikipedia DE

Köcherbaum: Brief Summary ( German )

provided by wikipedia DE
 src= Blütenstände des Köcherbaums mit Miombonektarvogel  src= Köcherbaum (Aloe dichotoma)

Der Köcherbaum (Aloe dichotoma) ist eine Pflanzenart der Gattung der Aloen in der Unterfamilie der Affodillgewächse (Asphodeloideae). Das Artepitheton dichotoma leitet sich vom griechischen Wort „διχότομος“ (dichotomos) für geteilt ab und verweist auf die zweigabligen Äste. Der Trivialname „Kokerboom“ (Afrikaans) wurde erstmals 1685 von Simon van der Stel während dessen Expedition durch das Namaqualand verzeichnet.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia Autoren und Herausgeber
original
visit source
partner site
wikipedia DE

Kokerboom ( Dutch; Flemish )

provided by wikipedia NL

De kokerboom (Aloe dichotoma) is geen boom in de engere zin van dat woord, maar een plant van het geslacht Aloë, die uitgroeit en vertakt tot hij de proporties van een flinke knotwilg heeft. Aloë's zijn een Afrikaans vetplantengeslacht waarvan slechts enkele bomen vormen. De kokerboom komt voor in erg droge streken in het noordoosten van de Karoo in Zuid-Afrika (onder andere bij Brandvlei) en het naburige zuiden van Namibië, onder andere in Speeltuin van de reuzen en het Kokerboomwoud bij Keetmanshoop.

De naam kokerboom (Quivertree) is afgeleid van het feit dat de Bosjesmannen (San) de holle takken van de plant gebruiken om er pijlkokers van te maken.

De meeste kokerbomen groeien over, op, of tegen blokken basalt (zoals ook op de onderste foto te zien is). Deze blokken nemen gedurende de dag de hitte van de zon op, welke warmte vervolgens gedurende de nacht wordt afgestaan. Ondanks de koude nachten (het kan vriezen) is er op deze manier sprake van een microklimaat dat wordt gekenmerkt door een relatief constante omgevingstemperatuur.

Kokerboom
Kokerboom
Wikimedia Commons Mediabestanden die bij dit onderwerp horen, zijn te vinden op de pagina Aloe dichotoma op Wikimedia Commons.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visit source
partner site
wikipedia NL

Aloe dichotoma ( Norwegian )

provided by wikipedia NO


Aloe dichotoma, også kjent som quiver-tre eller kokerboom, er en art av slekten Aloe i aloëfamilien som har sin opprinnelse i det sørlige Afrika, nærmere bestemt i Northern Cape-regionen i Sør-Afrika og deler av det sørlige Namibia. Det vitenskapelige artsnavnet til planten, dichotoma, kommer av det greske ordet dichotomos som grovt kan oversettes til «todelt» og som refererer til måten planten forgrener seg på. Grenene deler seg i to og i to igjen og igjen, og dette er derfor en av de mest forgrenede og trelignende artene av aloer som finnes i verden.

afrikaans kalles planten kokerboom og på engelsk quiver tree, noe som kommer av at det innfødte San-folket anvender det til å lage kogger til sine piler.

Beskrivelse

 src=
Blomstene hos Aloe dichotoma

Aloe dichotoma er en stammedannende planteart og har en tett og rund krone. Den opprette stammen kan nå en høyde av 9 meter og en diameter på opp til 1 meter. Stammen er dekket av en tykk, korkaktig, gul bark som flaker av til skarpkantede deler på midtstamen, men som forblir glatt og hvitaktig på grenene. Vanligvis smalner stammen av fra den tykke bunnen oppover mot toppen, og de første grenene finnes omtrent halvveis opp stammen. Nær den ytterste enden av grenene finnes ansamlinger av rundt 20 lansettformede, blågrønne blader. Bladene er 25−35 cm lange og cirka 5 cm brede. Bladenes kanter har et lite brunlig gult skjær og er utstyrt med små tagger som blir mindre nærmere spissen av bladene.

Blomstene dukker opp fra juni til august, i en periode som utgjør vinterstid på den sørlige halvkulen. Under blomstringen springer det ut tre til fem blomsterstander i toppen av grenene på planten. Blomsterstandene utvikler seg fra senter av rosettene i enden av grenene, og er ganske korte og opprette. De består av klaser med gule blomster som sitter på 5−10 mm lange skaft. En blomsterstand blir kalt en klase når stilkede blomster sitter på en lang hovedakse. Blomstene hos Aloe dichotoma er meget korte og runde i formen sammenlignet med andre planter i slekten Aloe.

Underarter

Den internasjonale artsdatabasen for utvalgte plantefamilier (eng. The World Checklist of Selected Plant Families) skilte per mai 2011 mellom tre underarter av Aloe dichotoma; Aleo dichotoma dichotoma, Aleo dichotoma pillansii og Aleo dichotoma ramosissima.[1] Disse tre har også blitt omtalt som tre separate arter, A. dichotoma, A. pillansii og A. ramosissima, som så blir gruppert i underseksjonen Dracoaloe i Aloe-slekten. Alle vokser i de samme, tørre områdene i Richtersveld og Namibørkenen rundt grensen mellom Namibia og Sør-Afrika. Siden plantene omtales som tre separate arter har de også fått forskjellige rødlistestatus på IUCNs rødliste for truede arter. A. dichotoma har rødlistestatus som «sårbar», A. pillansii har «kritisk truet» og A. rmaossisima er listet opp som «truet».

Det kan skilles mellom tre underarter. Hos A. dichotoma pillansii henger blomsterstandene ned fra under de nederste bladene, i stedet for å vokse opprett. A. dichotoma ramosissima er betraktelig mindre i størrelse og blir sjelden mer enn 2 meter høy. Denne underarten antar en mer busklignende form.[2]

Habitat og utbredelse

Kjennetegnene på sukkulente planter som Aloe dichotoma er at de har tilpasset seg et regnfattig klima ved å utvikle en særegen evne til effektivt å samle opp og lagre det lille som finnes av vann i blader, stengler og røtter. Aloe dichotoma trives best i varme ørkenområder, men tåler godt med nedbør og vind også.

Den første vitenskapelige beskrivelsen av Aloe dichotoma ble gitt av den skotske botanikeren Francis Masson i 1776. Arten er meget vanlig i de sørlige delene av Afrika, og vokser spesielt mye rundt Oranje-elven og i enkelte deler av Namibia og North Cape-regionen i Sør-Afrika. Et spesielt stort antall finnes i et vernet område, Quiver Tree Forest, som ligger cirka 14 km nordøst for Keetmanshoop i Namibia. Dette er et av de få eksemplene på en ren og naturlig voksende skog av Aloe dichotoma i verden. En annen lignende skog finnes ved Gannabos i den sørafrikanske North Cape-regionen.

Arten mangler i de ekstremt tørre kystørkenområdene av Namibørkenen og i Kalahariørkenen, og foretrekker heller et ujevnt og steinete landskap. I slike landskap kan Aloe dichotoma ofte være det mest iøynefallende treslaget eller det eneste «treet» en får øye på. Arten har gjort inntrykk på besøkende helt siden 1685, da guvernør Simon van der Stel besøkte området, og er i dag fortsatt en favoritt blant turister.

Modellering av Aloe dichotoma i Namibia og Sør-Afrika har bidratt til økt kunnskap om behovet for naturvernområder for å imøtekomme klimaforandringene med minst mulige biologiske tap. Det har nylig blitt bekreftet av feltundersøkelser at det modellerte utbredelsesområdet for denne arten har blitt mindre på grunn av klimaendringer.[3]

Aloe dichotoma blir dyrket i det sørvestlige USA for bruk som en prydplante. Plantens langsomme vekst og relative sjeldenhet bidrar til å gjøre den til en meget dyr prydplante. I kultur må denne planten omplantes regelmessig for å trives. Hvis den mangler næring eller vann vil bladene dø fra spissen og innover.

Galleri

Se også

Referanser

  1. ^ WCSP (2011) (på engelsk), World Checklist of Selected Plant Families, The Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew, http://apps.kew.org/wcsp/, besøkt 23. mai 2011 , search for "Aloe dichotoma"
  2. ^ Court, D. (2010), Succulent Flora of Southern Africa, Cape Town: Struik Nature, ISBN 978-1-77007-587-0
  3. ^ Foden, Wendy; Midgley, Guy F.; Hughes, Greg; Bond, William J.; Thuiller, Wilfried; Hoffman, M. Timm; Kaleme, Prince; Underhill, Les G. m. fl.. (2007), «A changing climate is eroding the geographical range of the Namib Desert tree Aloe through population declines and dispersal lags», Diversity and Distributions 13 (5): 645–653, DOI:10.1111/j.1472-4642.2007.00391.x, http://www4.nau.edu/direnet/publications/publications_f/files/Foden-2007.pdf, besøkt 16. juli 2011

Eksterne lenker

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia forfattere og redaktører
original
visit source
partner site
wikipedia NO

Aloe dichotoma: Brief Summary ( Norwegian )

provided by wikipedia NO


Aloe dichotoma, også kjent som quiver-tre eller kokerboom, er en art av slekten Aloe i aloëfamilien som har sin opprinnelse i det sørlige Afrika, nærmere bestemt i Northern Cape-regionen i Sør-Afrika og deler av det sørlige Namibia. Det vitenskapelige artsnavnet til planten, dichotoma, kommer av det greske ordet dichotomos som grovt kan oversettes til «todelt» og som refererer til måten planten forgrener seg på. Grenene deler seg i to og i to igjen og igjen, og dette er derfor en av de mest forgrenede og trelignende artene av aloer som finnes i verden.

afrikaans kalles planten kokerboom og på engelsk quiver tree, noe som kommer av at det innfødte San-folket anvender det til å lage kogger til sine piler.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia forfattere og redaktører
original
visit source
partner site
wikipedia NO

Kokerboom ( Polish )

provided by wikipedia POL
 src=
Kwiatostany

Kokerboom, drzewo kołczanowe (Aloe dichotoma Masson) – jeden z najwyższych gatunków aloesu należący do rodziny aloesowatych. Rośnie w południowej Afryce, szczególnie w prowincji Northern Cape (na północnym zachodzie RPA) oraz sąsiadującej z nią Namibii.

Morfologia

Aloes kokerboom może osiągać wiek 80 lat.

Pokrój
Wiecznie zielone drzewo osiągające wysokość 9 m. Korona drzewa osiąga 6 m szerokości;, często jest okrągła i gęsta, dzięki rozwidlającym się gałęziom. Gałęzie są gładkie, pokryte cienką warstwą białawego pudru, odbijającego część promieni słonecznych; rozwidlają się wielokrotnie (stąd pochodzi nazwa gatunkowa dichotoma).
Pień
Pojedynczy, żółtawy, szczególnie w górnych partiach. Kora tworzy złotobrązowe łuski o bardzo ostrych krawędziach.
Liście
Mięsiste, brzegiem kolczaste, niebieskozielone, długości 20–30 cm. Nowe listki tworzą rozetki na końcach gałęzi, a z czasem układają się wzdłuż nich w poziomych rzędach.
Kwiaty
Niewielkie, jasnożółte, zebrane w grono. Kwitnie od czerwca do lipca.
Biotop
Jest charakterystycznym elementem terenów suchych zwanych Namaqualand i Bushmanland. Rośnie głównie na terenach skalistych, od okolic miasta Nieuwoudtville w RPA na południu po południowe rejony Namibii na północy. Wschodnia granica jego występowania to okolice miast Upington i Kenhardt.

Zastosowanie

  • Martwe pnie dużych drzew mogą być wykorzystywane jako swojego rodzaju lodówki, ponieważ ich włóknista tkanka przyczynia się do ochładzania wnętrza na skutek przepływu powietrza. Po wydrążeniu środków pni, Buszmeni przechowują w nich wodę, mięso i warzywa.
  • Sztuka kulinarna : Młode pączki kwiatowe są jadalne – wyglądają i smakują podobnie jak szparagi.
  • Cukrzyki odwiedzają te kwiaty w zimie i karmią się nektarem przez nie produkowanym.
  • Gęste korony drzew kołczanowych zapewniają schronienie koloniom wikłaczy, których jaja i pisklęta są tu bezpieczne przed wężami i szakalami.

Ciekawostki

Drzewa te Buszmeni nazywają Chojo. Nazwa drzewo kołczanowe (ang. quiver tree) wzięła się stąd, że gałęzie tego drzewa używane są przez Buszmenów do sporządzania kołczanów. Polega to na wydrążeniu gałęzi w środku (miąższ kokerboomów jest miękki) i zabezpieczeniu jednego końca skórą.

Przypisy

  1. Stevens P.F.: Angiosperm Phylogeny Website (ang.). 2001–. [dostęp 2009-06-11].

Linki zewnętrzne

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visit source
partner site
wikipedia POL

Kokerboom: Brief Summary ( Polish )

provided by wikipedia POL
 src= Kwiatostany

Kokerboom, drzewo kołczanowe (Aloe dichotoma Masson) – jeden z najwyższych gatunków aloesu należący do rodziny aloesowatych. Rośnie w południowej Afryce, szczególnie w prowincji Northern Cape (na północnym zachodzie RPA) oraz sąsiadującej z nią Namibii.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visit source
partner site
wikipedia POL

Aloé-aljava ( Portuguese )

provided by wikipedia PT
Nome binomial Aloe dichotoma
Masson Sinónimos Aloe montana
Aloe ramosa
Aloe dichotoma var. montana
 src=
Mapa com a área de distribuição natural da aloé-aljava (azul-claro).

O aloé-aljava (Aloe dichotoma)[1][2] é uma espécie de aloe arborescente da família Xanthorrhoeaceae. Está presente na natureza apenas numa área árida restrita, que vai do norte da África do Sul até a Namíbia, e se revela uma espécie muito resistente à seca e às variações climáticas, podendo acomodar-se em terrenos rochosos e secos e chegar a mais de quatrocentos anos.[3]

Características

A planta pode atingir os nove metros de altura e seis de envergadura, crescendo num tronco único, produzindo folhas longas de vinte a trinta centímetros, carnudas e espinhosas nas bordas.[3] Floresce no inverno até janeiro ou fevereiro, apresentando vistosas flores amarelas que podem ser ingeridas, tendo um gosto que se assemelha ao espargo. O tronco é revestido por uma película branca que ajuda a repelir os raios solares, formando pequenas escamas afiadas e cortantes. Os tecelões aproveitam-se deste facto para nidificarem nos seus ramos, ficando ao abrigo de predadores.

O nome científico desta planta se denomina dichotoma porque, quando da ramificação, cada broto se divide em dois ao crescer.[4]

Como cresce em regiões extremamente áridas da África meridional, a planta aproveita qualquer fonte de umidade disponível para sua sobrevivência, inclusive o orvalho da madrugada.[4]

Uso original

Os bôeres a chamaram de kokerboom, que significa «árvore-aljava» (ou, mais detalhadamente, "árvore de onde se fabricam aljavas"),[3] em virtude de seu tronco ser utilizado pelos bosquímanos para fabricar tal instrumento. Tal afirmação é encontrada em várias publicações, entre elas o livro História Geral da África – Vol. II, em que se lê:

Quase todos os narradores da caça entre os San referem-se ao arco e às flechas envenenadas como principal arma. Visitando algumas regiões do Cabo Oriental, em 1797, [Sir John] Barrow escreveu: «O tronco do aloé fornecia a aljava. A flecha consistia num caniço, no qual, numa das extremidades, se inseria uma lasca finamente polida do osso duro da perna do avestruz, redonda e com cerca de cinco polegadas de comprimento (...)[5]

Atualmente a planta se encontra protegida e preservada em alguns parques nacionais, como em Augrabies Falls, na África do Sul, e na Floresta do Aloé-aljava, na Namíbia.

Galeria

Referências

  1. Editores do sítio web (2015). «Aloés». Dicionário Priberam. Consultado em 8 de junho de 2017
  2. Adm. do sítio web (2015). «aloe-aljava». L. Reino Plantae. Consultado em 7 de junho de 2017
  3. a b c Haroldo Castro (6 de setembro de 2016). «Plantas fabulosas: parente da babosa, o kokerboom africano pode viver até 400 anos». Revista Época. Consultado em 7 de junho de 2017
  4. a b Matthias Uhlig (2008). Cactus y otras suculentas. [S.l.]: Editorial Hispano Europea. 128 páginas. ISBN 9788425518218
  5. Gamal Mokhtar (2010). História Geral da África – Vol. II. [S.l.]: Unesco. 944 páginas. ISBN: 9788576521242

Ligações externas

 src=
O Commons possui uma categoria contendo imagens e outros ficheiros sobre Aloé-aljava
Ícone de esboço Este artigo sobre plantas é um esboço relacionado ao Projeto Plantas. Você pode ajudar a Wikipédia expandindo-o.
 title=
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores e editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia PT

Aloé-aljava: Brief Summary ( Portuguese )

provided by wikipedia PT
 src= Mapa com a área de distribuição natural da aloé-aljava (azul-claro).

O aloé-aljava (Aloe dichotoma) é uma espécie de aloe arborescente da família Xanthorrhoeaceae. Está presente na natureza apenas numa área árida restrita, que vai do norte da África do Sul até a Namíbia, e se revela uma espécie muito resistente à seca e às variações climáticas, podendo acomodar-se em terrenos rochosos e secos e chegar a mais de quatrocentos anos.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Autores e editores de Wikipedia
original
visit source
partner site
wikipedia PT

Aloe dichotoma ( Swedish )

provided by wikipedia SV

Aloe dichotoma är en art i aloesläktet inom familjen afodillväxter som växer i Sydafrika och Namibia. Dess vetenskapliga artnamn dichotoma kommer av det grekiska ordet dichotomos (i översättning betyder det ungefär "tudelad") och syftar på det sätt växtens grenar delar sig.

afrikaans kallas trädet kokerboom och på engelska quiver tree,[1] något som kommer av att Sanfolket använder det för att göra koger till sina pilar.

Beskrivning

 src=
Blommorna hos Aloe dichotoma

Aloe dichotoma är stambildade och har en tät och rund krona. Den upprätta stammen kan nå en höjd av nio meter och en diameter på upp till en meter. Nära grenarnas ändar finns ansamlingar av cirka 20 lansettlika, blågröna blad. Bladen är 25 till 35 centimeter långa och cirka 5 centimeter breda. Bladens kanter har en lite brungul anstrykning och är försedda med små taggar, som blir mindre närmare bladets spets. Vid blomningen bildar växten i toppen på grenarna tre till fem blomställningar. Blomställningen är en klase och blommorna är gula och sitter på 5 till 10 millimeter långa skaft.

Utbredning

Aloe dichotoma växer i Sydafrika och Namibia, särskilt i Norra Kapprovinsen. Ett särskilt stort antal finns i ett skyddat område nordöst om Keetmanshoop. Den första vetenskapliga beskrivningen av arten gjordes år 1776 av Francis Masson.

Referenser

Den här artikeln är helt eller delvis baserad på material från tyskspråkiga Wikipedia, 15 januari 2010.

Noter

  1. ^ aloer i Nationalencyklopedins nätupplaga. Läst 18 augusti 2017.

Externa länkar

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia författare och redaktörer
original
visit source
partner site
wikipedia SV

Aloe dichotoma: Brief Summary ( Swedish )

provided by wikipedia SV

Aloe dichotoma är en art i aloesläktet inom familjen afodillväxter som växer i Sydafrika och Namibia. Dess vetenskapliga artnamn dichotoma kommer av det grekiska ordet dichotomos (i översättning betyder det ungefär "tudelad") och syftar på det sätt växtens grenar delar sig.

afrikaans kallas trädet kokerboom och på engelska quiver tree, något som kommer av att Sanfolket använder det för att göra koger till sina pilar.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Wikipedia författare och redaktörer
original
visit source
partner site
wikipedia SV

Сагайдачне дерево ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Систематика

У 2013 році систематики виділили з роду алое 7 видів деревоподібних рослин до нового роду Aloidendron (A.Berger) Klopper & Gideon F.Sm., серед них і Aloe dichotoma, що стало розглядатися як синонім Aloidendron dichotomum (Masson) Klopper & Gideon F.Sm.[1]

Поширення

 src=
Сагайдачне дерево з величезним гніздом колоніальних ткачиків

Сагайдачне дерево зустрічається переважно у спекотних і сухих напівпустельних регіонах Намібії та північного заходу ПАР, переважно на кам'янистих пустощах, які добре прогріваються сонцем і дають опору корінню. Приблизно за 20 км на північний схід від намібійського містечка Кетмансхуп, на території ранчо Гаріганус, існує так званий Кокербомовий ліс — нехарактерне для цих рослин скупчення на невеликій площі близько 300 сагайдачних дерев. Кокербомовий ліс, проголошений у 1955 році національною пам'яткою природи, відвідують численні туристи.

У межах ареалі цієї рослини, на плоских сухих просторах південної Африки, сагайдачні дерева — єдині скільки-небудь високі рослини, і тому стають осередком активності різноманітних тварин, особливо птахів, котрим для гніздування потрібне підвищене місце, до якого важко дістатися хижакам. У період цвітіння дерева відвідує велике різноманіття птахів-медоїдів і комах, щоб поласувати квітками і нектаром. Квіти сагайдачного дерева також люблять бабуїни, які здатні об'їсти з дерева геть-усі квіти протягом годин. Пустельні дамани, які живуть серед дерев Кокербомового лісу, призвичаїлися до туристів і навіть не ховаються від них серед каміння, становлячи таку ж невід'ємну рису цього заповідника, як і самі дерева.

Морфологія

 src=
Кора сагайдачного дерева

Типове сагайдачне дерево має прямі вертикальні гілки, кору яких покриває плівка схожої на віск речовини, що охороняє їх від висихання, і білявою пудрою, яка відбиває сонячне проміння. По такій корі змії неспроможні піднятися нагору, і через це сагайдачне дерево дуже полюбляють птахи, особливо общинні ткачики, що будують серед його гілок величезні колоніальні гнізда, в яких одночасно виводять пташенят до тисячі пар птахів. Властивість гілок завжди розгалужуватись надвоє відображена в латинській назві рослини (лат. dichotoma — «роздвоєна»). Завдяки цій особливості дерево має щільну округлу крону і зовнішнім видом нагадує велетенський канделябр на сотні свічок. Синювато-зелене листя з невеликими колючками по краях росте розетками на верхівках гілок, підсилюючи схожість дерева на канделябр. Сагайдачне дерево може сягати 9 м заввишки і має стовбур до 1 м завтовшки. Кора головного стовбура, розтріскуючись, утворює золотисто-коричневі луски з ріжучими краями. На відміну від твердої і витривалої кори, деревина сагайдачного дерева м'яка і губчата.

Фізіологія

Сагайдачне дерево — сукулент, і може накопичувати велику кількість води в губчатій серцевині стовбура і листі і переживати тривалі періоди посухи. Незважаючи на своє походження з жарких пустельних регіонів, сагайдачне дерево здатне витримувати значні короткочасні заморозки. Мертве, повністю висушене дерево надзвичайно легке, його без значних зусиль може нести одна людина. Дерева звичайно ростуть поодинці, але в деяких місцевостях можуть скупчуватися у групи.

Онтогенез

 src=
Квіти сагайдачного дерева

В перші роки свого життя сагайдачне дерево виглядає як звичайне алое і сягає лише декількох сантиметрів. Тільки на двадцятому-двадцять другому році життя рослина починає рости вгору і відрощувати та розгалужувати гілки. Лише ще через 20-30 років рослина вперше починає цвісти яскравими світло-жовтими квітками, зібраними в великі — до 30 см завдовжки — розгалужені суцвіття. Цвітіння відбувається в червні-липні, під час зими в південній півкулі.

Походження назви і перший опис

Назва «сагайдачне дерево» походить від звичаю місцевих тубільців — бушменів — виготовляти з гілок дерева сагайдаки для стріл. Видовбуючи м'яку серцевину, вони отримують трубку з твердої кори, один кінець якої закривають шкіряним клаптем. Стовбури висохлих дерев також іноді видовбують зсередини і використовують для зберігання та охолодження води, м'яса та овочів. Волокниста деревина, пронизана безліччю тонких капілярів, слугує свого роду природним радіатором, охолоджуючи повітря, яке проходить крізь капіляри, і відводячи тепло від внутрішньої порожнечі.

Перше повідомлення про сагайдачне дерево надійшло в 1685 році від Симона ван дер Стеля, тогочасного губернатора голландської Капської колонії, який здійснив подорож на північ від Капстаду (Кейптауну) в район Мідних гір і описав рослину в своєму щоденнику.

Див. також

Галерея

Посилання

 src= Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aloe dichotoma
  • Aloidendron. PlantZAfrica.com. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Процитовано 10.06.2018. (англ.)
  • license
    cc-by-sa-3.0
    copyright
    Автори та редактори Вікіпедії
    original
    visit source
    partner site
    wikipedia UK

    Aloe dichotoma ( Vietnamese )

    provided by wikipedia VI

    Aloe dichotoma là một loài thực vật có hoa trong họ Măng tây. Loài này được Masson mô tả khoa học đầu tiên năm 1776.[1]

    Hình ảnh

    Chú thích

    1. ^ The Plant List (2010). Aloe dichotoma. Truy cập ngày 16 tháng 7 năm 2013.

    Liên kết ngoài


    Hình tượng sơ khai Bài viết chủ đề Họ Thích diệp thụ này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
    license
    cc-by-sa-3.0
    copyright
    Wikipedia tác giả và biên tập viên
    original
    visit source
    partner site
    wikipedia VI

    Aloe dichotoma: Brief Summary ( Vietnamese )

    provided by wikipedia VI

    Aloe dichotoma là một loài thực vật có hoa trong họ Măng tây. Loài này được Masson mô tả khoa học đầu tiên năm 1776.

    license
    cc-by-sa-3.0
    copyright
    Wikipedia tác giả và biên tập viên
    original
    visit source
    partner site
    wikipedia VI

    Алоэ дихотомическое ( Russian )

    provided by wikipedia русскую Википедию
    Царство: Растения
    Подцарство: Зелёные растения
    Отдел: Цветковые
    Надпорядок: Lilianae
    Порядок: Спаржецветные
    Семейство: Асфоделовые
    Подсемейство: Асфоделовые
    Род: Алоэ[2]
    Вид: Алоэ дихотомическое
    Международное научное название

    Aloe dichotoma Masson, 1776

    Wikispecies-logo.svg
    Систематика
    на Викивидах
    Commons-logo.svg
    Изображения
    на Викискладе
    ITIS 950429EOL 1085268GRIN t:313077IPNI 77122917-1TPL kew-297319

    Ало́эдендрон дихотоми́ческое, или Колча́нное де́рево (лат. Alóe dichotoma) — вид растений рода Алоэ семейства Асфоделовые.

    Ботаническое описание

    Алоэ дихотомическое представляет собой древовидное вечнозелёное растение до 9 метров высотой, с толстым стволом, в основании достигающим в диаметре одного метра; с возрастом ствол растения становится разветвлённым. В отличие от настоящих деревьев вторичное утолщение у Алоэ происходит за счёт деятельности клеток меристематической зоны, расположенной по периферии ствола, а не за счёт камбия, как у двудольных[3]. Ствол с почти вертикальными довольно длинными беловато-серыми голыми ветвями.

    Quiver tree northern cape province.jpg

    На концах ветвей — розетки очень толстых листьев и метёлки из нескольких густых лимонно-жёлтых кистей. Листья голубовато-зелёные, линейно-ланцетные, с восковидным налётом и с зубчатым краем (зубцы мелкие восковидные), длиной до 40 см и до 6 см шириной в основании[4].

    Цветонос кистевидный, малоразветвлённый, цветки трубчатые, до 4 см длиной, канареечно-жёлтого цвета.

    Распространение

    Произрастает в Южной и Юго-Западной Африке в пустынных каменистых местах[4].

    Название

    В прошлом бушмены и готтентоты использовали выдолбленные ветви алоэ дихотомического как колчаны для стрел. Поэтому его ещё называют колчанное дерево[3].

    Синонимы

    Примечания

    1. Об условности указания класса однодольных в качестве вышестоящего таксона для описываемой в данной статье группы растений см. раздел «Системы APG» статьи «Однодольные».
    2. Ранее по информации базы данных The Plant List род Aloe включали в семейство Спаржевые (Asparagaceae); см. страницу Aloe в базе данных (Version 1)
    3. 1 2 Apropo\Алоэ
    4. 1 2 floralworld.ru\Алоэ
     title=
    license
    cc-by-sa-3.0
    copyright
    Авторы и редакторы Википедии

    Алоэ дихотомическое: Brief Summary ( Russian )

    provided by wikipedia русскую Википедию

    Ало́эдендрон дихотоми́ческое, или Колча́нное де́рево (лат. Alóe dichotoma) — вид растений рода Алоэ семейства Асфоделовые.

    license
    cc-by-sa-3.0
    copyright
    Авторы и редакторы Википедии

    二歧芦荟 ( Chinese )

    provided by wikipedia 中文维基百科
    二名法 Aloe dichotoma
    Masson

    二歧蘆薈學名Aloe dichotoma),是南部非洲特有的一種蘆薈,尤其是在南非北開普省納米比亞。在尼湖德维(Nieuwoudtville)至洛來斯芳坦(Loeriesfontein)的路上就有一片二歧蘆薈的森林。當地原住的布希曼人會將二歧蘆薈的樹幹挖空,製成箭筒,故又名箭筒蘆薈箭袋树[1][2]

    在南非及納米比亞進行了二歧蘆薈的模擬,藉以了解一些保護區在氣候轉變下的需求。不過這些模擬分佈地正逐步減少。[3]

    二歧蘆薈也有種植在美國西南部,不過其生長率很低,而且較為罕見,故十分昂貴。

    參考

    1. ^ 每日一天文图 (成大物理分站) 2012年12月12日
    2. ^ 箭筒树林上空的银河(2012.12.12)- 每日天文一图摘译
    3. ^ Wendy Foden, Guy F. Midgley, Greg Hughes, William J. Bond, Wilfried Thuiller, M. Timm Hoffman, Prince Kaleme, Les G. Underhill, Anthony Rebelo and Lee Hannah. A changing climate is eroding the geographical range of the Namib Desert tree Aloe through population declines and dispersal lags (PDF). Diversity Distrib. 2007, 13: 645–53.[永久失效連結]

    外部連結

     src= 维基共享资源中相关的多媒体资源:二歧芦荟
     title=
    license
    cc-by-sa-3.0
    copyright
    维基百科作者和编辑

    二歧芦荟: Brief Summary ( Chinese )

    provided by wikipedia 中文维基百科

    二歧蘆薈(學名:Aloe dichotoma),是南部非洲特有的一種蘆薈,尤其是在南非北開普省納米比亞。在尼湖德维(Nieuwoudtville)至洛來斯芳坦(Loeriesfontein)的路上就有一片二歧蘆薈的森林。當地原住的布希曼人會將二歧蘆薈的樹幹挖空,製成箭筒,故又名箭筒蘆薈或箭袋树。

    在南非及納米比亞進行了二歧蘆薈的模擬,藉以了解一些保護區在氣候轉變下的需求。不過這些模擬分佈地正逐步減少。

    二歧蘆薈也有種植在美國西南部,不過其生長率很低,而且較為罕見,故十分昂貴。

    license
    cc-by-sa-3.0
    copyright
    维基百科作者和编辑