Рід був описаний Декандолем та названий на честь двох своїх співвітчизників-натуралістів батька і сина Соссюр (Saussure). Батько, (Орас Бенедикт де Соссюр) був геологом, відомим дослідником Альп, займався вивченням продихів і підйому живильних речовин по стовбуру рослин. Син (Ніколя Теодор де Соссюр) відомий як хімік і фізіолог рослин[4].
Листя чергується, від цілісного до перисторозсіченого. Квітки трубчасті, обох статей, переважно рожеві або пурпурові, в суцвіттях — кошиках, які створюють загальне суцвіття, або іноді поодинокі. Плід — сім'янка з чубком з перистих волосків.
Розрізняють близько 400 видів, що ростуть в Євразії й Північній Америці. В Україні зростають види сосюрея альпійська (Saussurea alpina), сосюрея гірка (Saussurea amara), сосюрея різноколірна (Saussurea discolor), сосюрея порца (Saussurea porcii), сосюрея солончакова (Saussurea salsa)[2].
Найбільш відомі сосюрея гірка (Saussurea amara) і сосюрея солончакова (Saussurea salsa), обидва види ростуть на солончаках, засолених луках і степах. Більшість видів сосюреї ростуть у субальпійському й альпійському поясі гір по луках, кам'янистих схилах, осипах, скелях, в гірській тундрі. У горах Тянь-Шань, Памір, Куньлунь, Тибет, Каракорум і Гімалаї на висотах 4500–5000 м росте сосюрея гнафалієвидна (Saussurea gnaphalodes), що є однією з найбільш високогірних квітів. Це дуже незвичайна рослина, яку неможливо не примітити у високогір'ї. Схожа на неї сосюрея льодовикова (Saussurea glacialis) також росте на великих висотах.